НАВЧАННЯ АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО ЮРИДИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ ЯК РІЗНОВИДУ ГАЛУЗЕВОГО ПЕРЕКЛАДУ

Анотація

Проблема. Для сучасної України важливим є розвиток юридичної лінгвістики та юридичного перекладу. Сучасна політична ситуація та прагнення країни стати членом Європейського Союзу вимагають узгодження чинних прав й обов’язків громадян із тими, що прийняті в ЄС. Забезпечення високоякісного перекладу на всіх рівнях юридичної комунікації стає необхідним. Отже, виникає потреба в тому, щоб студенти-правники, студенти міжнародних відносин та майбутні перекладачі опановували юридичну мову – мову права.
Метою дослідження є з’ясування сутності юридичного перекладу, доробок науковців, які працюють у галузі юридичного перекладу та юридичної лінгвістики в Україні, виокремлення типів юридичного перекладу, встановлення того, який вид юридичного перекладу є найбільш поширеним в Україні, визначення особливостей письмового й усного юридичного перекладу, опис кодексу етики судового перекладача, виявлення лексичних і синтаксичних труднощів юридичного перекладу, аналіз перекладацьких трансформацій, характерних для перекладу юридичної термінології та юридичних реалій в англо-українській / українсько-англійській мовній парі, а також пропозиція комплексу практичних вправ для навчання юридичного перекладу на університетському рівні.
Основні результати дослідження. Робота показує, що юридична лексика як в українській, так і в англійській мовах є специфічною, незважаючи на значну кількість термінів латинського та старофранцузького походження. Термінологічна сполучуваність, юридичні реалії та відмінності мовних систем становлять труднощі для успішного перекладу. Юридичний переклад представлений письмовою та усною формами, головним критерієм його успішності є точність і прагматична відповідність. Об’єктивність та безособовість є характерними рисами письмового юридичного перекладу. Усний переклад є складнішим, оскільки має передавати суворість юридичної термінології та багату прагматичну модальність мовлення адвокатів, свідків і позивачів. Сама юридична лексика потребує точного перекладу із застосуванням прямих відповідників. За відсутності таких використовуються копіювання, транслітерація/транскрипція, описовий переклад, а також перекладацькі трансформації додавання або вилучення. Навчання юридичного перекладу вимагає не лише запам’ятовування термінів, а й ознайомлення студентів із юридичними поняттями та правовими системами країн мови оригіналу і мови перекладу.
Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що юридичний переклад є новою галуззю, яка розвивається в Україні та все ще формує теоретичні й практичні засади юридичної лінгвістики та перекладознавства, ця розвідка надає стратегії та описує механізми юридичного перекладу.
Висновки та конкретні пропозиції. Дослідження демонструє нагальну потребу України в розробленні чітких і точних вимог до професійної компетентності юридичних перекладачів та усних перекладачів, створенні бази судових письмових та усних перекладачів, а також у формуванні теоретичної та методологічної основи для підготовки майбутніх фахівців юридичного перекладу.