СПОЛУЧНИКИ ПІДРЯДНОСТІ В СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКИХ ГОВІРКАХ

Анотація

У статті досліджено систему сполучників підрядності, засвідчену в діалектних текстах із середньонаддніпрянських говірок, представлено репертуар кон’юктивів, указано на його специфіку в просторовій проєкції та вирізнено особливості функціювання в народному мовленні. Застосування текстоцентричного підходу до вивчення сполучників підрядності вможливило докладну характеристику їх репертуару, його варіативності й полісемії щодо вираження різних типів семантико-синтаксичних відношень у складних реченнях із підрядністю в різних групах середньонаддніпрянських говірок, забезпечило виокремлення типового для них і специфічного. Спостережено, що репертуар сполучників підрядності в досліджуваному континуумі включає одиниці давнього походження, що загалом відображають склад кон’юктивів, унормованих у літературному стандарті, проте він менш повний і більш різноманітний за рахунок словотвірної та фонетичної варіативності сполучників шо, шоб, хот’, ко^|л˙и, ^|т’іки, йак^|шо, йаґ^|би, йа^|би, тому шо, потому шо, то^|го шо, йак…да, йак…до, йак…дак, йак…^|т’іки, йак…ну , йакш^|чо…дак, ^|т’іки…дак, йаґ^|би…то, йа^|би…да, йаґ^|би…так, йаґ^|би … дак, хоч…до, хоч…ну, хоч і…^|ал˙и, хот’…а^|ле, хот’…а^|ле и тощо, що зумовлює діалектну диференціацію говірок досліджуваного континууму в опозиції північні : центральні та західні : центральні. Уживання літературно нормативних варіантів кон’юктивів притаманне переважно інформантам із повною середньою освітою. Специфіку функціювання підрядних сполучників у говірковому мовленні середньонаддніпрянців репрезентує їх повторення для «нанизування» частин речення для підсилення висловленої думки, нефіксованість місця використання одиничного кон’юктива в підрядній частині та компонентів парного сполучника чи вживання його частин поряд, імпліцитність підрядної частини за рахунок зосередження її змісту на сполучнику; поліфункційність у вираженні різних семантико-синтаксичних відношень; ширший репертуар кон’юктивів для вираження часових, умовних, допустових відношень, одночасне використання двох сполучників і редукцію чи заступлення компонентів парних сполучників.