СЛОВОТВІРНІ ЗАСОБИ І ТЕКСТОВІ КАТЕГОРІЇ: ЛІНГВОКРЕАТИВНИЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Словотвірні засоби в структурі номінативних одиниць належать до продуктивного арсеналу
реалізації текстових категорій. Вони забезпечують прагматичну настанову тексту, увиразнюють аксіологійну характеристику зображуваного. Лінгвокреативність словотвірного процесу опосередкована пізнавальними операційними механізмами мотивації в проєкції на функційну визначеність у тексті. Номінативне наповнення тексту сприяє його розумінню й інтерпретації адресатом і взаємодіє з різноплановим інформаційним простором. Загальні закони побудови тексту
певного жанру й стилю зумовлюють лінгвокреативність словотворення. Представлення інформації в тексті багато в чому пов’язане з парадоксальністю обраного для дослідження мотиватора ковбаса, який у процесі культурно-історичного розвитку українського етносу на тлі значних соціальних зрушень набув нових онтологічних властивостей. Досліджувана мотиваційна ознака на підставі своєї несподіваності, алогічності, аномальності, неможливості є продуктивним лінгвокреативним інструментом реалізації текстових категорій. Порушення пізнавальної логіки стереотипного знання, розуміння, сприйняття призводить до передавання змістово-підтекстової інформації. Парадоксальна внутрішня форма мовного знака в тексті актуалізує когнітивносеміотичний образ, який розгортається нелінійно й передбачає передконцептуальні, концептуальні й вербальні форми. Парадоксально мотивовані мовні знаки в текстах різних жанрів і стилів взаємодіють із категоріями зв’язності, інформативності, модальності, інтерактивності. Вивчення процесів словотворення в проєкції на текст уможливлює розуміння причин появи нового слова, механізмів семантизації, закономірностей мотивації. Словотвірний акт і процес породження тексту є результатами мовленнєво-мисленнєвої діяльності, у якій відображені інтенції адресанта, його креативний потенціал, мовні й немовні знання, прагматичний вплив на інтерпретатора.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Волощук І. Графічні способи маркування іронії (на матеріалі англомовної художньої прози).
Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя.
Серія «Філологічні науки». 2012. № 1. С. 84–87.
Голянич М. І. Внутрішня форма слова і дискурс. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. 296 с.
Гончарук В. Українознавство. Умань : Візаві, 2021. 122 с.
Ґрещук В. Словотвір і суб’єктивна модальність тексту. Лінгвістичні студії. 2020. Вип. 40 (1). С. 93–100.
Ґрещук В. Словотвірна мотивація у текстотворенні. Studia Ucrainica Varsoviensia. 2018. № 6. С. 73–81
Ґрещук В., Ґрещук О. Словотвір і текст. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2022. 233 с.
Дацишин Х. П. Конотативний аспект функціонування метафори в політичному дискурсі. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2001. Вип. 22. С. 437–446.
Єщенко Т. А. Феномен художнього тексту: комунікативний, семантичний і прагматичний аспекти.
Львів : Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2021. 470 с.
Корунець Л. І. Категорія демінутивності в англійській та українській мовах. Мовознавство. 1981. № 4. С. 81–85.
Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту. Київ : Знання, 2008. 423 с.
Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. Вінниця : Нова книга, 2004. 272 с.
Лозко Г. С. Українське народознавство. Тернопіль : Мандрівець, 2011. 512 c.
Монастирецька Г. В. Креативність як лінгвістичний феномен. Лінгвістичні студії. 2008. Вип. 17. С. 39–45.
Словник української мови. В 20 т. / ред. кол. : В. А. Широков та ін. Київ : Наукова думка, 2016. Т. 7. 914 с.
Степаненко М. Прикро, але факт...: історія однієї щоденникової нотатки Олеся Гончара. Літературна Україна. 2015. 19 лютого (№ 8). С. 12.
Стишов О. А. Лексико-семантична динаміка в сучасній українській мові. Стилістика модерного часу. Київ : Видавництво Ліра-К, 2024. С. 163–191.
Тодорова Н. Ю. Кроскультурний менеджмент : навч. посіб. Донецьк : ДВНЗ «ДонНТУ», 2008. 330 с.
Bally Ch. Mechanizm ekspresywności językowej. Stylistyka Bally’ego. Wybór tekstów / Red.
M. R. Mayenowa. Warszawa : Państwowe Wyd-wo Naukowe, 1966. S. 110–149.
Dijk van T. A. Discourse Semantics and Ideology. Discourse as a Structure and Process. London : SAGE
Publications, 1997. Р. 1–34.
Guilford J. P. Creativity. American Psychologist. 1950. Vol. 5. Iss. 9. Р. 444–454.
Kristeva J. Desire in language: A semiotic approach to literature and art. New York : Columbia University
Press, 1980. 306 p.
Ward T. B., Smith S. M., Finke R. A. Creative cognition. Handbook of creativity. Cambridge : Cambridge University Press, 1999. P. 189–212.
Wildgen W. Makroprozesse bei der Verwendung nominaler ad-hoc-Komposita im Deutschen. Deutsche
Sprache. 1982. Bd. 3. S. 237–257.