ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ СКЛАДНИКИ КОМУНІКАТІВ У РОЗМОВНИКАХ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті у зв’язку з формуванням комунікативно-прагматичного підходу до вивчення дискурсів і становленням його термінологічного апарату закцентовано увагу на такому джерелі пізнання національної лінгвокультури, як розмовники. В останніх привертають увагу міні-словники, переліки типових виразів, ситуативних виразів, а також діалоги. У зв’язку з цим обґрунтовано зміст поняття комунікат як діалогічної єдності, міні-тексту, що й створюють лінгвокультурологічний зміст розмовників. Підкреслено, що розмовники є комплексними ідеографічними джерелами, орієнтованими на різні національні та міжнаціональні комунікативні сфери, оскільки відображають специфіку складу й структури комунікатів у спорідненому / неспорідненому мовному середовищі. Для комунікативної стилістики розмовник становить вагоме джерело пізнання української культури повсякдення, тобто стереотипів щоденного спілкування вдома, поза побутом, у професійно-виробничому середовищі. Розмовник відображає особливості усного спілкування в родинному колі, у транспорті, банках, магазинах, державних установах тощо в часово-просторових координатах, тобто в контексті історії та сучасності. Комунікати розмовників нерідко зберігають мовно-психологічні та мовно-предметні знаки певного часу на історично змінюваній вісі літературно-мовного спілкування в неофіційних, напівофіційних та офіційних сферах повсякдення. Розмовники відбивають різні регістри спілкування та основні ситуації, засвідчені в комунікатах.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Kořenský J. Metoda analýzy komunikačního procesu / J. Kořenský, J. Hoffmannová, O. Müllerová // Naše řeč. – 1987. – Ročník 70, červen. – S. 57–69.
Жовтобрюх М. А. Будова і лексична характеристика українського розмовника кінця XVI ст. / М. А. Жовтобрюх // Питання східнослов’янської лексикографії XI–XVII ст. : Матеріали симпозіуму. – К. : Наук. думка, 1979. – С. 50–58.
Жовтобрюх М. А. Відмінкові форми в «Розмові» XVI ст. / М. А. Жовтобрюх // Мовознавство. – 1980. – № 5. – С. 32–43.
Передрієнко В. А. Українська і церковнослов’янська лексика в «Розмові» – рукописному розмовнику другої половини XVI ст. [Електронний ресурс] / В. А. Передрієнко // МАҐІСТЕРІУМ. Мовознавчі студії. – Режим доступу до статті : file:///C:/Users/Biq/Downloads/Magisterium_mov_2013_50_16.pdf
Тимошик Г. Жанр розмовника у контексті міжкультурної комунікації (на матеріалі „Есперантсько-українського розмовника” О. Королевича) / Г. Тимошик // Матеріали науково-практичної конференції „Есперанто у ХХІ столітті: стан і перспективи розвитку. До 100-річчя книги Михайла Юрківа „Підручник міжнародного язика ЕСПЕРАНТО” 29–30 червня 2007 року. – Тернопіль, 2007. – С. 78–82.
Тимошик Г. Жанр розмовника у лінгводидактичному аспекті / Г. Тимошик // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. – 2008. – Вип. 3. – С. 329–334.
Українсько-чеські паралелі в текстах і ситуаціях: Розмовник / [Й. Ф. Андерш, Л. І. Даниленко, О. Л. Паламарчук та ін.]. – К. : Довіра, 2002. – 477 с.
Єрмоленко С. Я. «Серце скапує в слово» (етюд про стиль Бориса Харчука) [Електронний ресурс] / С. Я. Єрмоленко // Режим доступу до статті : http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine39-2.pdf
Калашник В. С. Русско-украинский разговорник : [учеб. изд.] / В. С. Калашник, А. Я. Опришко, А. А. Свашенко. – К. : Вища школа, 1992. – 217 с.
Бочко Г. П. Російсько – українсько – німецький розмовник / Г. П. Бочко, О. Ф. Кудіна, В. О. Стась. – К. : Рідна мова, 1998. – 227 с.
Українсько-польський розмовник / [В. М. Русанівський, Л. І. Ніколаєнко, В. І. Даниленко, В. Є. Федонюк]. – К.; Ірпінь : Перун, 2011. – 336 с.
Панько Т. И. Русско-украинский разговорник / Т. И. Панько, Ю. А. Тамбовцев. – Львов : Свит, 1991. – 251 с.