СПЕЦИФІКА АНГЛО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ГЕНДЕРНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Вступ. Статтю присвячено аналізові особливостей відтворення гендерно
маркованої лексики в межах англо-українського перекладу сучасного політичного дискурсу.
Актуальність дослідження зумовлена активною трансформацією української мовної системи,
зокрема легітимізацією фемінітивів, що ставить перед перекладачами нові виклики. Політичний дискурс як сфера конструювання та руйнування гендерних стереотипів є показовим майданчиком для вивчення цих процесів, а промова Джулії Ґіллард про мізогінію слугує унікальним прецедентом, де гендерно маркована лексика постає центральним об’єктом політичної боротьби.
Мета. Метою дослідження стало обґрунтування вибору перекладацьких стратегій на матеріалі резонансної промови колишньої прем’єр-міністерки Австралії Джулії Ґіллард. У статті
запропоновано авторську версію перекладу та продемонстровано шляхи адекватного відтворення лінгвопрагматичних особливостей оригіналу, зокрема його перлокутивного ефекту, з урахуванням сучасних норм українського правопису та прагматики інтернет-публіцистичного середовища.
Методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс методів, що охоплює
порівняльний аналіз тексту оригіналу та його перекладу для виявлення семантичних і стилістичних розбіжностей; контекстуально-інтерпретаційний метод для розкриття прихованих інтенцій мовця, а також метод трансформаційного аналізу для наукового обґрунтування застосованих перекладацьких рішень на лексичному, синтаксичному та прагматичному рівнях.
Результати. У науковій розвідці встановлено, що ключовою стратегією перекладу стало послідовне впровадження фемінітивів у назвах посад для забезпечення лінгвістичної видимості жінки в політиці та усунення когнітивного дисонансу. З метою відтворення сексистських номінацій та табуйованої лексики застосовано відмову від евфемізації задля збереження автентичного рівня мізогінії та прагматичної сили аргументу. Важливу роль відіграли трансформації синтаксичних структур, зокрема заміна пасивних конструкцій на активні для підсилення суб’єктності мовця, а
також лексичне підсилення з метою адаптації до прагматики інтернет-публіцистики та
передавання критичного тону оригіналу.
Новизна. Наукова новизна статті полягає в комплексному аналізі перекладацьких трансформацій гендерно маркованої лексики на матеріалі унікального прецедентного тексту – промови Джулії Ґіллард. Уперше системно обґрунтовано вибір перекладацьких стратегій
(прагматичної адаптації, синтаксичного уподібнення, лексичної заміни) як інструменту
деконструкції гендерних стереотипів та депатріархалізації в українському політичному дискурсі.
Висновок. Отже, переклад гендерно маркованої лексики в сучасному політичному дискурсі є не
лише лінгвістичним, але й глибоким соціокультурним процесом. Застосовані перекладацькі трансформації виявилися потужним інструментом збереження емотивного та перлокутивного потенціалу першотвору. Використання фемінітивів, відмова від евфемізації сексизмів та прагматична адаптація образних засобів забезпечують лінгвістичну репрезентацію жінки як повноправного суб’єкта політичних відносин, що відповідає сучасним тенденціям розвитку української мови та вимогам гендерної чутливості.