МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ДЕКОНСТРУКЦІЇ «ГОРИЗОНТУ СПОДІВАНЬ» У СУЧАСНІЙ ОНОМАСТИЦІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Статтю присвячено аналізу трансформацій власної назви в умовах сучасної культурної
парадигми інформаційного простору. Актуальність дослідження зумовлена зміною комунікативної природи оніма: від функції ідентифікації він еволюціонує в інструмент інтелектуальної гри та маніпуляції читацьким сприйняттям. Мета роботи – з’ясувати специфіку функціювання онімів різних розрядів (ідеонімів, антропонімів, топонімів, ергонімів, заголовків творів і кінофільмів) як засобу формування та деконструкції «горизонту сподівань» реципієнта.
Наукова новизна полягає в системному аналізі механізмів руйнування онімної норми. Уперше на матеріалі української прози та кінематографа обґрунтовано термін «онімний глітч» (onymic
glitch) – категорію, що позначає назви зі свідомо деформованою структурою або семантикою.
Методологія поєднує методи структурно-семіотичного аналізу, дискурсивні практики та
елементи рецептивної естетики для моделювання реакції реципієнта на онімну аномалію. Емпіричну базу становлять заголовки літературних творів (Ю. Іздрик, Ю. Андрухович та ін.), літературні оніми, назви сучасних українських кінофільмів та ергоніми.
Виявлено, що деконструкція горизонту онімних сподівань реалізована через механізми графічної інтерференції онімів (уведення символів, кодів), семантичної редукції (назви-займенники, нульові назви) та гротескної стилізації. Доведено, що онімний глітч є маркером метамодернізму, де «збій» у назві стає ключовим художнім засобом, який перекодовує сприйняття твору.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Барнякова В. М. Визначення поняття «емоційний концепт» у сучасній лінгвістиці. Мовний простір
сучасного світу : тези доповідей VII Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих
учених (м. Київ, 26 травня 2023 р.) / Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ :
НаУКМА, 2023. С. 24–28.
Голота Т. Маніпулятивні повідомлення в заголовках новинних інтернет-ресурсів. Українське мовознавство, 2023. № 1(53). С. 135–148. URL : https://doi.org/10.17721/um/53(2023).
Голубенко М. М. Темпоральність музичної культури цифрової доби : дис. …канд. мистецтвознавства : 26.00.01 / Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ. 2020. 196 с. URL : https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/golubenko-disertatsiya.pdf.
Євграфова А. Заголовок як актуалізатор текстової інформації. URL :
http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1080.
Іздрик Ю. ТАКЕ. Проза і публіцистика. Блог про книжки, людей та час. URL : https://surl.li/bthjsb.
Кондратенко Н. В. Український модерністський і постмодерністський дискурс: комунікативнопрагматичний та текстовосинтаксичний аспекти : автореф. дис. …доктора філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2012. 40 c.
Кутуза Н. В. Ономастичний простір медіадискурсу (на прикладі таргет-реклами). Наукові записки.
Серія: Філологічні науки. 2025. Вип. 213. С. 103–108. URL : https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-13.
Переломова А. С. Інтертекстуальність – структурна ознака текстів українського постмодерного художнього дискурсу. Вісник Сумського державного університету. Серія Філол. науки. 2008. № 1. С. 174–180.
Рубан А. Заголовок як складова та структурний компонент поетичних творів Т. Г. Шевченка: загальна характеристика, специфіка. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2024. Вип. 94. С. 13–18. URL : https://doi.org/10.26565/2227-1864-2024-94-02.
Сюта Г. Текст як об’єкт пізнання і стрижневе поняття рецептивної естетики та поетики. Українська мова. 2017. № 3. С. 64–76.
Трефяк Н. Категорія стилю в рецептивній естетиці як міждисциплінарній науці. Питання літературознавства. 2009. № 77. С. 308–315.
Червінська Н. Глітч-арт: мистецтво цифрових збоїв і спотворених зображень. URL :
https://blog.depositphotos.com/ua/glitch-art.html.
Шевченко С. С. Дискурс в сучасному мовознавстві. Сучасний філологічний дискурс: методологічні стратегії: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації (11 вересня – 22 жовтня 2023 року). Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. С. 108–111.
Юлдашева Л. П. Заголовок як текстовий і метатекстовий компонент. Science and Education a New Dimension. Philology, 2016. IV(21). Issue 98. Р. 56–59.
Юлдашева Л. П., Кобиліна Ю. М., Коломинська Т. Б. Прагматичні особливості заголовків сучасної української літератури. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. 2022.
Т. 33 (72). № 1. Ч. 1. С. 83–90. URL : https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.1-1/15.
Юр М. «Glitch Art»: новий візуальний код художнього простору у сучасному творі мистецтва. Сучасне мистецтво : зб. наук. праць. Вип. 13. С. 235–246. https://doi.org/10.31500/2309-8813.13.2017.142433.
URL : http://sm.mari.kyiv.ua/article/view/142433.
Яус Г. Р. Досвід естетичного сприйняття і літературна герменевтика / пер. з нім. Роксоляна Свято і Петро Таращук. Київ : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2011. Ч. 3. С. 463–609.