ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ КОРЕСПОНДЕНТІВ В ЕТИКЕТНИХ ФОРМУЛАХ ДІЛОВОГО ЕПІСТОЛЯРІЮ ГЕТЬМАНЩИНИ

Анотація

У статті вперше досліджено специфіку відображення соціального статусу кореспондентів у діловому листуванні Гетьманщини другої половини ХVІІ – середини ХVІІІ ст., зокрема визначено екстралінгвістичні фактори, що впливають на склад етикетних формул; з’ясовано основні тенденції функціонування останніх в епістолярних документах й схарактеризовано лексичні засоби вираження соціального статусу дописувачів. Встановлено, що основним вербальним способом усвідомленого вираження соціального статусу комуніканта є стандартні етикетні формули зачину й кінцівки ділового листа. Роль статусних виконують лексеми, що визначають місце особи в соціальній структурі (соціальні гоноративи, регулятиви) або відтворюють ієрархічну організацію тогочасних військовоадміністративних інституцій та релігійної спільноти (військові чини, адміністративні посади, церковні сани). Розглянуті етикетні формули були відображенням соціального розшарування суспільства другої половини ХVІІ – середини ХVІІІ ст. Вони формувалися на ґрунті норм місцевого звичаєвого права, а також під безпосереднім впливом справочинства Речі Посполитої й Московії. Обсяг ініціальних вокативних конструкцій, їх наповнення прикметниками-інтенсифікаторами прямо залежав від соціального становища адресата. По-третє, опрацьовані джерела підтверджують існування в діловому листуванні Гетьманщини успадкованої з попередньої доби статусної асиметрії між адресатом і адресантом, що виявлялася у вираженому етикетними формулами підкресленому звеличенні першого й самоприниженні останнього. При цьому в її основі лежала не лише станова чи майнова нерівність, а й прагнення автора продовжувати спілкування й досягнути поставленої мети.