ІСТОРІЯ НОМІНАЦІЙ ДІЄСЛОВА, ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ І КАТЕГОРІЙ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Актуальність дослідження особливостей формування лінгвістичної термінології польської мови, зокрема номінацій дієслова та дієслівних категорій, зумовлена необхідністю її розгляду на фоні загального розвитку мови з урахуванням ролі конкретних індивідуумів, зовнішньо- та внутрішньомовних чинників, а також сучасного стану польської науки про мову. Мета розвідки – розглянути історію формування та функціювання номінацій на позначення дієслова, його форм та граматичних категорій у польській мові від середньопольської доби, коли почала зароджуватися польська наука про мову, до сучасного етапу, коли зазначена термінологія збагатилася новими лексемами та значеннями. Відмічено, що лінгвістична термінологія польською мовою існувала вже у ХVI ст., незважаючи на те, що мовою науки тривалий час була латина. Протягом середньопольської доби поряд із запозиченими термінами з латини вживалися терміни-кальки, а також одиниці, утворені завдяки термінологізації загальновживаних слів. Спеціальні лексеми, які були результатом морфологічного термінотворення на основі питомих формантів, набули більшого поширення в новопольську добу. Дослідження надає цінну інформацію про тенденції розвитку лінгвістичної термінології у ХХ ст. (протистояння пуризму та інтернаціоналізації). Перспективи дослідження вбачаємо у подальшому вивченні польської лінгвістичної термінології на тлі інших слов’янських мов.