ПОЛІСЕМІЯ ЯК ОЗНАКА ДИНАМІКИ МОВИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Предметом обговорення в статті є полісемія як ознака динаміки мови. Мета дослідження – окреслити основні закономірності й напрями семантичного розвитку багатозначних слів.
Визначено, що завдяки багатозначності слово є більш гнучким знаряддям мислення людини. У полісемічній лексемі зафіксовано схожість між різними предметами і явищами об’єктивної дійсності. Крім того, полісемію пов’язують із тенденцією економії мовних засобів, оскільки вона дає змогу виразити більшу кількість понять без збільшення мовних форм.
На прикладі прикметників та іменників окреслено основні закономірності й напрями семантичного розвитку багатозначних слів. З’ясовано, що для ознакових значень обсяг дефініції пов’язаний із ситуативними знаннями, для предметних – семантичний обсяг слова передбачає знання функції, призначення предмета. Окрему увагу звернено на номінації, що репрезентують три типи багатозначності: радіальну полісемію – усі значення слова мотивовані тим самим центральним значенням, ланцюгову полісемію – кожне нове значення слова мотивоване іншим, ближчим до нього, значенням, але крайні значення можуть не мати спільних семантичних
компонентів і радіально-ланцюгову полісемію (найбільш уживана). У семантичному розвитку слів
доцільно відокремлювати явища полісемії від омонімії, зокрема внаслідок незалежної деривації від тієї самої основи або повторного прихованого запозичування. Потрібно враховувати не лише чинник часу появи найменування, а й існування бази для його семантики у вже відомому слові.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Karpilovska, Ye. А. (Ed.) (2017). Vplyv suspilnykh zmin na rozvytok ukrainskoi movy [Influence of
social changes on the development of the Ukrainian language]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 444 (in Ukr.).
Horetskyi, Ya. (1988). Dynamichnist i dynamika v movi [Dynamics and dynamics in language]. In:
Movoznavstvo [Linguistics], 6, 7–10 (in Ukr.).
Melnychuk, O. S. (Ed.) (1977). Slovnyk inshomovnykh sliv [Dictionary of foreign words]. Kyiv, 775 (in Ukr.).
Bilodid, I. K. (Ed.) (1970–1980). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]: u
t. Kyiv: Naukova dumka (in Ukr.).
Slovnyk ukrainskoi movy v 11 t. Dodatkovyi tom (2017) [Dictionary of the Ukrainian language in 11
volumes. Additional volume]: u 2-kh kn. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho (in Ukr.).
Snizhko, N. V. (2010). Modeli bahatoznachnosti ukrainskykh imennykiv (za materialamy tlumachnoi
leksykohrafii) [Models of polysemy of Ukrainian nouns (based on the materials of interpretive lexicography)]. In:
Leksykohrafichnyi biuleten [Lexicographic bulletin], 19, 83–94 (in Ukr.).
Skopnenko, O. I. & Tsymbaliuk, T. V. (2006). Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv [Modern
dictionary of foreign words]. Kyiv: Dovira, 789 (in Ukr.).
Taranenko, O. O. (1980). Polisemichnyi paralelizm i yavyshche analohii [Polysemic parallelism and
the phenomenon of analogy]. Kyiv: Naukova dumka, 115 (in Ukr.).
Apresjan, J. (2000). Semantyka leksykalna. Synonimiczne środki języka [Lexical semantics.
Synonymous means of language]. Wrocław : Wydawnictwo Ossolineum, 439 (in Pol.).
Breal, M. (1987). Essai de semantigue (Science des significations) [Semantic Essay (Science of
Meanings)]. Paris: Librairie Hachette at C (in Fre.).
Paul, H. (1937). Principien der Sprachgeschichte [Principles of the history of language]. Halle, 309 (in Ger.).
Seuren, P. (2010). The Logic of Language. II. Oxford: Oxford University Press, 447 (in Еng.).
Steinthal, H. (1871). Abriss der Sprachwissenschaft. I: Einleitung in die Psychologie und
Sprachwissenschaft [Outline of Linguistics. I: Introduction to psychology and linguistics]. Berlin: Harwitz und
Gossmann, 525 (in Ger.).
Weinresch, U. (1953). Languages and Tsontacts. Thae Hague: Mouton (in Еng.).