ТАКТИКА СОЛІДАРИЗАЦІЇ В РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКОНАННЯ В ПРОПОВІДНИЦЬКОМУ ДИСКУРСІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проповідь належить до різновидів інституційного релігійного дискурсу. Специфіка
комунікативної ситуації в проповідницькому дискурсі має ієрархічний характер, вона зумовлена
вищим статусом проповідника як релігійного діяча. Для здійснення переконувального впливу на
адресата в проповідницькому дискурсі автори проповідей активно використовують мовну
тактику солідаризації. Тактика солідаризації спрямована на зближення з адресатом, нівеляцію
дистанції між промовцем-проповідником та адресатами-вірянами, на створення довірливої
атмосфери. В основі тактики – психологічна потреба людини перебувати серед однодумців, бути
серед рівних, належати до кола «своїх». Автори проповідей використовують різні мовні прийоми
для реалізації тактики солідаризації: повідомлення інформації про спільність з адресатом:
підкреслення належності до християнської віри, до одного кола релігійної спільноти, акцент на
спільних цінностях і життєвих перспективах, спогади про дитинство, однакові переживання й
почуття; прийом підключення адресата до спільної дії, декларування підтримки та
співпереживання.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Ананко Т. Р. Комунікативні стратегії у політичному дискурсі Хіларі Клінтон. Science and
Education a New Dimension. Philology. 2018. VI (47). Issue 160. С. 7–10.
Антіпова О. П. Лінгвофілософські засади сучасного релігійного дискурсу. Вісник НАУ. Серія :
Філософія. Культурологія. 2016. № 2 (24). С. 36–39.
Василенко Е. Н. Языковые средства убеждения в политическом дискурсе. Могилев : МГУ имени
А. А. Кулешова, 2018. 164 с.
Гончаренко А. В. Компоненти релігійного дискурсу. Записки з українського мовознавства. 2014.
Вип. 21. С. 61–68.
Зелінська О. Прагматика займенників і дієслів у проповідницькому дискурсі А. Шептицького.
Людина в мові і тексті : колективна монографія / Жила Т. І., Зелінська О. Ю., Тищенко Т. М. [та ін.] ; за заг.
ред. проф. О. Ю. Зелінської. Умань : Візаві, 2020. С. 21–37.
Зелінська О. Ю. Морфологічні засоби персвазії в пастирських посланнях Андрея Шептицького.
Мовознавчий вісник : збірник наукових праць. Черкаси, 2019. Вип. 27. С. 50–56.
Зелінська О. Ю. Превентив як засіб мовного впливу у пастирських посланнях Андрея
Шептицького. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Філологічні науки. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2017. Вип. 43. С. 95–99.
Иссерс О. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Изд. 5-е. Москва : Изд-во ЛКИ,
288 с.
Монастирьова Л. В. Комунікативні стратегії переконання як одна з характеристик мовної
особистості лідера. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації.
Т. 3. № 4. Ч. 1. С. 176–180.
Петришина О. Дискурсні параметри сучасної української проповіді. Наукові записки
[Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія :
Філологічні науки. 2019. Вип. 175. С. 337–342.
Цукур О. Г. Проповідницький дискурс: підходи до визначення поняття. Психологічні науки:
проблеми і здобутки. 2014. Вип. 6. С. 278–292.
Шкіцька І. Ю. Маніпулятивні тактики позитиву: лінгвістичний аспект. Київ : Вид. дім Дмитра
Бураго, 2012. 440 с.
Шкіцька І. Ю. Тактика солідаризації маніпулятивної стратегії позитиву. Мова і культура. Київ :
Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. Вип. 13. Т. VII (143). С. 40–47.
Bizior R. Kazanie jako wspólnototwórczy gatunek wypowiedzi w drugiej połowie XIX wieky.
Częstochowa : Wydawnictwo Uniwersytetu Humanistyczno-Przyrodniczego im. Jana Długosza, 2018. 344 s.
Zdunkiewicz-Jedynak D. Językowe środki perswaziji w kazaniu. Kraków : Wydawnictwo «Poligrafia
Salezjańska», 1996. 126 s.