POLISH-UKRAINIAN CULTURAL DIALOGUE OF THE 17th CENTURY AS A RESULT OF RELIGIOUS CONTROVERSY
Main Article Content
Abstract
Introduction. In the imperial, Soviet and post-Soviet era, the formation of a negative core of religious polemics was observed, which became an obstacle to the intellectual development of the Ukrainian ethnic group. The Catholic faith, which the Poles professed, became for the Muscovites the tool that they actively began to use to oppose Catholicism and Orthodoxy, to promote the narratives of uniting Ukrainians with Muscovites into a single religious community, and hence the state.
Purpose. The purpose of the article is the Polish-Ukrainian cultural dialogue, which ensured the entry of Ukrainians into the European cultural space of the 17th century.
Methods. To achieve the declared goal, the main method of discourse analysis, as well as deductive, inductive, comparative, descriptive methods, was used.
Results. The analysis of the works of historians, philosophers, religious scholars, and linguists gave
grounds for the conclusion that the Ukrainian territory of the 17th century was a place where the interests of two great powers, which conducted foreign policies in different ways, collided: if the Polish-Lithuanian Commonwealth, trying to convert Ukrainians to Catholicism and the Polish language, unconsciously contribute to the intellectualization of Ukrainians, the Muscovites, after the participation of the Cossack troops under the leadership of P. Konashevich-Sahaidachny for the return of the crown of the Moscow tsar to Vladyslav IV Vasa, began activities aimed at splitting Ukrainian society, creating conflict situations between Ukrainians and Poles, which began to develop into uprisings or wars, which, in turn, reduced human resources and led to economic collapse.
Originality. For Ukrainians, contacts with the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 17th century, despite all the negative aspects, had many more advantages, in particular education (the opening of fraternal schools, which later grew into higher educational institutions; the Polish language as one of the languages of the educational space) and culture (borrowing from the Polish language / literature / culture or through it new genres, styles, penetration of contemporary European and world subjects into Ukrainian studies; enrichment of the lexical structure of the Ukrainian language; the role of the Polish language in displacing the Church Slavonic element from the living Ukrainian language; development grammatical thought and lexicography).
Conclusion. The study of Ukrainian-Polish contacts, particularly in diachrony, is always timely. The noninvolved approach made it possible to clarify two lines of development of events: first, the reformation movements in the middle of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the efforts of the Polish government to resolve this issue; secondly, neglecting the linguistic and religious interests of numerous peoples, in particular Ukrainians, made it impossible for them to fully join the Polish-Lithuanian Commonwealth.
Article Details
References
Добосевич У. Українська книжна мова другої половини XVI – середини XVII ст.: «non est inculta».
Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2004. Вип. 34. Ч. ІІ. С. 31–38.
Зелінська О. Ю. Українська барокова проповідь: мовний світ і культурні витоки. Київ : Видавничий дім
Дмитра Бураго, 2013. 408 с.
Купчинський О. Українська церква і питання української (руської) народно-розмовної мови у другій половині XVI–XVII століттях. Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze. 1997. Z. 4/5. С. 202–218.
Мак-Ґрат А. Інтелектуальні витоки європейської Реформації / пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала.
Київ : Ніка-Центр, 2013. 344 с.
Маркусь В., Іванків Є. Берестейська Унія в сучасному насвітленні. Чикаго : Вид-во Братства Святого
Андрея Первозванного, 1976. 44 с.
Мозер М. Огляд історії української мови середньої доби. Причинки до історії української мови / за заг.
ред. Сергія Вакуленка. Харків : Харк. істор.-філолог. тов-во, 2008. С. 40–54.
Мойсієнко В. М. Про національний статус «руської мови» в часи Великого князівства Литовського та
Речі Посполитої. Мовознавство. 2005. № 1. С. 67–82.
Німчук В. В. Конфесійне питання і українська мова кінця XVI – початку XVII століть. Берестейська
унія і українська культура XVII століття : матеріали Третіх «Берестейських читань» (Львів, Київ, Харків, 20–23
червня 1995 р.) / за ред. о. Бориса Ґудзяка, співред. Олега Турія. Львів : Вид-во Інституту історії церкви Львівської богословської академії, 1996. С. 1–32.
Німчук В. В. Мовознавство на Україні в XIV–XVII ст. Київ : Наук. думка, 1985. 221 c.
Німчук В. В. Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською і білоруською. Київ : Наук. думка, 1980. 304 с.
Огієнко І. Мова українська була вже мовою Церкви. Нариси з культурного життя Церкви Української.
Тарнів : [Б. м.], 1921. 32 с.
Протеро С. Вісім релігій, що панують у світі: чому їхні відмінності мають значення / пер. з англ.
В. Пунько; 6-е вид. Київ : Вид-во «BOOKCHEF», 2024. 464 с.
Русина О. В. Велике князівство Литовське. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій
(голова) та ін. Київ : Наук. думка, 2003. Т. 1. С. 460–463.
Фаріон І. Кореляція суспільного статусу староукраїнської мови та мовно-етнічної (національної)
свідомості у ХIV–ХVII ст. Лінгвостилістичні студії : збірник наукових праць. Луцьк: Східноєвропейський
національний університет імені Лесі Українки, 2015. Вип. 2. С. 210–220.
Фаріон І. Руська (українська) мова на перехресті двох уній: Люблінської (1569) та Берестейської (1569).
Народознавчі зошити. 2013. № 1. С. 3–11.
Фаріон І. Суспільний статус української мови в добу Литовського князівства і Речі Посполитої.
Українознавство. 2005. № 4. С. 178–186.
Фаріон І. Траєкторія мовної полонізації України наприкінці ХVI – упродовж ХVII ст. Українська правда. 2016. 11 серпня. URL : https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/57ac422204424/
Шевельов Ю. Історична фонологія української мови. Харків : Акта, 2002. 1054 с.
Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVI–ХVIII століть : у 2 кн. Книга перша:
Ренесанс. Раннє бароко. Київ : Либідь, 2004. 400 с. 20. Buchowski K. Litwomani i polonizatorzy. Mity, wzajemne postrzeganie i stereotypy w stosunkach polskolitewskich w pierwszej połowie XX wieku. Białystok : Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2006. 469 s.
Likowski E. Unia brzeska. Poznań, 1889. 416 s.
О Jedności Kościoła Bożego pod iednym Pasterzem Y o Greckim od tey Jedności odstąpieniu: z Przestrogą y
upominanim do Narodow Ruskich przy Grekach stoiących : Rzecz krotka na trzy części rozdzielona Teraz przez K[siędza]
Piotra Skargę Zabrania Pana Jezusowego wydana. Wilno: z Drukarni Mikołaji Krzysztopha Radziwiła, 1577. 420 s. URL : https://www.dbc.wroc.pl/dlibra/doccontent?id=2738.
Plokhy S. Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus. Cambridge University Press,
379 рр.
Plokhy S. The Cossacks and Religion in Early Modern Ukraine. New York : Oxford University Press, 2001. 401 p.
Snyder T. The Reconstruction of Nations: Poland, Ukraine, Lithuania, Belarus, 1569–1999. New Haven : Yale
University Press, 2003. 367 p.
Taylor P. M. Munitions of the mind. A history of propaganda from the ancient world to the present day. Third
Edition. Manchester; New York : Manchester University Press, 2003. 344 р.
TazbirJ. Piotr Skarga, szermierz kontrreformacji. Warszawa : Wydawnictwo Wiedza Powszechna, 1983. 290 s.