ТЕРМІН КРАПКА В ДИХОТОМІЙНІЙ ДРАМІ РОЗВОЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

pdf
Опубліковано: Oct 6, 2025
DOI: https://doi.org/10.31651/2226-4388-2025-38-61-66
Ключові слова:
термін, термінологія, терміносистема, пунктуація, розділовий знак, крапка, варіант, опозиція, дихотомія, історіографія

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

М. С. Заоборна
Старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології, Інститут української мови НАН України (Київ, Україна)
https://orcid.org/0000-0001-6299-0060

Анотація

Стаття репрезентує історіографійне осмислення окремого фрагмента українського термінного світу, пов’язаного з характером становлення й утвердження терміна «крапка» в українській пунктуаційній термінології. У дослідженні постульовано силові лінії розвою української пунктуаційно-термінологійної думки, що їх представлено як використання запозик, узгоджування зі слов’янськими відповідниками та витворювання власне українських термінів.
Гіпотеза дихотомійного розвитку терміносистеми української пунктуації увиразнила термін «крапка» в трьох аспектах: на тлі чужомовних запозичень; у стосунку до слов’янського терміна «точка»; в кореляціях з новими українськими народнорозмовними еквівалентами. На цій основі окреслено параметри дихотомійного розвою терміна «крапка», конкретизовані як опозиції ‘рідномовне / чужомовне҆; ‘прагматика / семантика҆; ‘граматика /словникарство҆; ‘іконічність / функційність҆. Відповідно осмислення самостійного термінного статусу української лексеми
«крапка» засвідчило в українській пунктуаційній терміносистемі зміщення балансу в бік питомих національних ресурсів; семантико-прагматичний характер термінотворення; релевантність контексту вживання терміна для його вивищення в парадигмі варіантів та актуалізувало проблему випрацювання єдиних принципів номінації терміна в розбудові української пунктуаційної термінології.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Номер
№ 38 (2025): Мовознавчий вісник
Розділ
Статті
Біографія автора

М. С. Заоборна, Старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології, Інститут української мови НАН України (Київ, Україна)

Кандидат філологічних наук, доцент,
старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології,
Інститут української мови НАН України
(Київ, Україна)
e-mail: maria_ternopil@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6299-0060

Посилання

Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики. Львів : ПАІС, 2010. 336 с.

Васецька О. І. Інтерпретація явища термінної прагматики. Термінологічний вісник. 2021. № 6. С. 148‒158.

Васецька О. І., Казимирова І. А., Чернобров Ю. А., Яценко Н. О. Історія терміна в словнику.

Термінологічний вісник. 2023. № 7. С. 141‒164.

Заоборна М. С. Термін крапка під радикалом питомого й запозиченого в термінологійній

підсистемі української пунктуації. Проблеми української термінології: зб. наук. праць учасників ⅩⅤⅠⅠⅠ Наук.-

практ. конф. СловоСвіт 2024. 3‒5 жовт. 2024 р. Львів, 2024. С. 120‒125. URL :

http://tc.terminology.lp.edu.ua/ZIP/ConfSSXVIII/Zbirnyk_XVIII_NPK_SlovoSvit2024.pdf. 5. Казимирова І. А. Концепція історичного словника лінгвістичних термінів. Українська мова.

№ 2. С. 90‒101. URL : https://doi.org/10.15407/ukrmova2021.02.090.

Казимирова І. А. Лінгвістичний профіль джерела як термінографічний інструмент. Українська

мова. 2020. № 2. С. 59‒73. URL : https://doi.org/10.15407/ukrmova2020.02.059.

Москаленко Н. А. Нарис історії української пунктуаційної термінології. Одеса : Одеський

держуніверситет ім. І. І. Мечникова, 1959. 32 с.

Огієнко І. Нариси з історії української мови: система українського правопису. Варшава, 1927. 216 с.

Огієнко І. Українська граматична термінольоґія: Історичний словник української граматичної

термінольоґії з передмовою про історію розвитку її. Київ : Друкарня 1-ї Київської друк. спілки, 1908. 79 с.

Список використаних джерел

Дубровський В. Словник московсько-український. Київ : Рідна мова, 1918. 542 с.

Дячанъ П. Методична граматика языка мало-руского. Львôвъ : Ставропіг. ін.-т., 1865. 142 с.

Етимологічний словник української мови. В 7 т. / ред. кол. : О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін.

Київ : Наукова думка, 1983‒2012. Т. 3. 1989. 552 с.; Т. 5. 2006. 704 с.

Курило О. Початкова граматика української мови. Ч. ⅠⅠ. Львів ; Вінниця : Поділля, 1921. 40 с.

Левицький Мод. Українська граматика для самонавчання. Катеринослав ; Ляйпціґ : Укр. вид-во в

Катеринославі, [1923?]. 197,[3] с.

Матвієнко О. Інструменталь чинности при пасивних дієприкметниках. Збірник Центральних

Державних Курсів Українознавства. Харків : Держ. вид-во України, 1928. Зб. 1. С. 51–69.

Огієнко І. Історичний словник української граматичної термінольоґії. І. Огієнко. Українська

граматична термінольоґія: Історичний словник української граматичної термінольоґії з передмовою про

історію розвитку її. Київ : Друкарня 1-ї Київської друк. спілки, 1908. С. 39‒79 с.

Огієнко І. Українська граматика. Частина перша. Основи вкраїнського правопису. Київ‒Львів‒

Відень : Видавниче товариство «Вернигора», 1921. 52 с.

Український правопис (проєкт). Державне видавництво України, 1926. 126 с