ЗАКАРПАТСЬКІ УГОРЦІ ТА ЇХНІ МОВНІ ПРИГОДИ В УГОРЩИНІ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
24 лютого 2022 року Російська Федерація, порушуючи міжнародне право, розпочала повномасштабну війну проти України. Через війну мільйони українських громадян були змушені втекти за кордон. У перші дні кілька тисяч членів угорської національної меншини, яка проживає в Закарпатській області, також виїхали за кордон, переважно до Угорщини. Ці громадяни України є угорцями за національністю та вважають рідною мовою угорську. Однак, коли ці люди прибули до Угорщини, вони раптово опинилися в одномовному середовищі, тоді як вдома вони звикли до багатомовності. У їхньому повсякденному житті було звичним вирішувати справи в офіційних установах державною (українською) мовою, отримувати рахунки за електроенергію українською мовою, жити двома мовами – угорською та українською. Після прибуття до Угорщини адаптацію ускладнило й змінене мовне середовище. Навесні 2022 року 120 закарпатських угорців, які прибули до Угорщини після початку повномасштабного вторгнення, заповнили онлайн-анкету, у якій визначили, із якими мовними труднощами вони зіткнулися після переїзду з України до Угорщини. Анкетування було доповнене інтерв’ю: улітку 2022 року записано 18 інтерв’ю, головною темою яких також була мовна адаптація угорців Закарпаття в Угорщині.
Дослідження засвідчило, що закарпатські угорці, які опинилися в новому діалектному середовищі, схожому на їхнє рідне, зіткнулися з меншими мовними труднощами, порівняно з тими, хто оселився в більш віддалених регіонах Угорщини. Угорці, які приїхали до Угорщини, у своїй мовній практиці намагалися пристосуватися до мовних норм середовища, у якому вони перебували. Водночас мовні особливості, привезені з дому, пов’язують їх із батьківщиною і є частиною їхньої регіональної ідентичності. Отже, угорська мова, з одного боку, об’єднує угорців, які живуть у будь-якому куточку світу, а з іншого боку, завдяки своїй різноманітності, дає змогу виражати унікальну ідентичність.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Барань Є., Черничко С. Дослідження українсько-угорських міжмовних контактів у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ. Acta Beregsasiensis. 2009. Вип. VIII/1. С. 91–112.
Берегсасі А., Черничко С. Угорсько-українські міжмовні контакти в антропонімії. Вісник Прикарпатського національного університету. Серія: Філологія. 2011. Вип. ХХІХ–ХХХІ. С. 237–241.
Гіреш-Ласлов К., Кормочі З., Марку А., Матей Р., Товт-Орос Е., Черничко С. Угорці й угорська мова на Закарпатті: Закарпаття 1920–2020. Törökbálint : Termini Egyesület, 2021. 160 с.
Матей Р., Товт-Орос Е., Черничко С. Онлайн-словник плюрицентричної угорської мови. Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica. 2022. Вип. I/1. С. 27–42. URL : https://doi.org/10.58423/2786-6726/2022-1-27-42.
Barabás Blanka. The Language of Authenticity in Hungarian–Hungarian Encounters. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica. 2023. Вип. 15/3. Р. 104–117. URL : https://doi.org/10.2478/ausp-2023-0029
Bartha Csilla. Erdélyi menekültek magyar nyelvi viszontagságai. Regio. Kisebbség, politika, társadalom. 1991. 2/1. Р. 77–87.
Beregszászi Anikó, Csernicskó István. A kárpátaljai magyar nyelvjárásokról. In: Csernicskó I., Márku A. (szerk.). «Hiába repülsz te akárhová…» Segédkönyv a kárpátaljai magyar nyelvjárások tanulmányozásához. PoliPrint. Ungvár, 2007. Р. 7–96.
Bourhis Richard Y., Moise Léna Céline, Perreault Stéphane, Senecal Sacha. Towards an Interactive Acculturation Model: A social psychological approach. International Journal of Psychology. 1997. Vol. 32/6. Р. 369–386.
Clyne Micahel. Pluricentric languages: Differing norms in different nations. Berlin : Mouton de Gruyter, 1992. 481 р.
Csernicskó István, Gazdag Vilmos. Kárpátaljai magyarok nyelvi viszontagságai Magyarországon. Magyar Nyelv. 2023. Vol. 119/2. Р. 215–225. URL : https://doi.org/10.18349/MagyarNyelv.2023.2.215.
Csernicskó István. Hungarian in Ukraine. In: Fenyvesi Anna (ed.). Hungarian Language Contact Outside Hungary. Studies on Hungarian as a minority language. Amsterdam ; Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2005. Р. 89–131.
Csernicskó István. «Se felrúgni, se elhagyni». A magyar nyelv regionális változatai és a kárpátaljai magyarok azonosságtudata. Hitel : Független irodalmi társadalmi kritikai lap. 2009. Vol. 2. Р. 105–109.
Csernicskó István (szerk.) A mi szavunk járása. Bevezetés a kárpátaljai magyar nyelvhasználatba. Beregszász: Kárpátaljai Magyar Tanárképző Főiskola, 2003. Р. 242–247.
Csernicskó István, Fenyvesi Anna. The sociolinguistic stratification of Hungarian in Subcarpathia. Multilingua. 2000. Vol. 19/1–2. Р. 95–122. URL : https://doi.org/10.1515/mult.2000.19.1-2.95.
Csernicskó István, Fenyvesi Anna. Sociolinguistic and contact-induced variation in Hungarian language use in Subcarpathia, Ukraine. American Hungarian Educators Association E-journal. 2012. 5 (33). Р. 1–30. URL :
https://doi.org/10.5195/ahea.2012.91.
Csernicskó István, Hires-László Kornélia, Karmacsi Zoltán, Márku Anita, Molnár D. István, Máté Réka, Tóth-Orosz Enikő. Hungarians and the Hungarian language in Transcarpathia. Törökbálint : Termini Association, 2023. 221 р.
Csernicskó István, Márku Anita, Máté Réka. The (online) dictionary of pluricentric Hungarian. In: Rudolf Muhr, Reglindis De Ridder, Gerhard Edelmann, Aditi Ghosh (Eds.). Pluricentric languages in different theoretical and educational contexts. Graz : PCL-PRESS, 2022. P. 145–154.
Erőss Ágnes, Kovály Katalin, Tátrai Patrik. Exodus of the Hungarian minority from Ukraine? War-induced ethnic dynamics in the Ukrainian-Hungarian border region. In: Muratova, E., Zasanska, N. (Eds.). Minorities at war: cultural identity and resilience in Ukraine. London: Routledge, 2024. Р. 221–238.
Gal Samu. Language Shift. New York: Academic Press, 1979. 201 р.
Gal Samu. Mi a nyelvcsere és hogyan történik? Regio. Kisebbség, politika, társadalom. 1991. 2/1. Р. 66–76.
Gal Samu. Sociolinguistic differentiation. In: Nikolas Coupland (Ed.). Sociolinguistics: Theoretical Debates. New York : Cambridge University Press, 2016. Р. 113–136.
Gazdag Vilmos. Szláv elemek a kárpátaljai Beregszászi járás magyar nyelvjárásaiban : Monográfia. Törökbálint : Termini Egyesület, 2021. 230 р.
Gazdag Vilmos. A Kárpátaljáról Magyarországra költözöttek nyelvi értékítéleteiről, kétnyelvűséghez és kölcsönszóhasználathoz való viszonyáról. In: Márku A., Karmacsi Z., Tóth-Orosz E. (szerk.) Mozaikok a magyar nyelvhasználatból. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból VI. Törökbálint : Termini
Egyesület, 2022. Р. 66–78.
Gazdag Vilmos. A Magyarországon tartózkodó belső ukrajnai menekültek nyelvhasználati szokásai és nyelvi attitűdjei. Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica. 2024. Vol. III/2. Р. 30–52. URL : https://doi.org/10.58423/2786-
/2024-2-30-52
Göncz Lajos. A magyar nyelv Jugoszláviában (Vajdaságban). Budapest; Újvidék: Osiris Kiadó – Forum Könyvkiadó – MTA Kisebbségkutató Műhely, 1999. 289 р.
Horváth Katalin, Lizanec Péter. A kárpátaljai magyar nyelvjárások főbb sajátosságairól. In: Az Ungvári
Hungarológiai Intézet tudományos gyűjteménye. Ungvár; Budapest : Intermix Kiadó, 1993. Р. 57–74.
Imre Samu. A mai magyar nyelvjárások rendszere. Budapest : Akadémiai Kiadó, 1971. 393 р.
Juhász Dezső. A magyar nyelvjárások területi egységei. In: Kiss Jenő (szerk.). Magyar Dialektológia. Budapest : Osiris Kiadó, 2001. Р. 262–316.
Kiss Anita. The use of Hungarian language and language attitude in the Subcarpathian region amongst university and college students. Argumentum. 2020. 16. Р. 1–13.
Kiss Anita. Code-Switching Habits and Attitudes among Transcarpathian-Hungarian University Students. Argumentum. 2021. Vol. 17. Р. 42–55.
Kiss Anita. Kódváltási szokások és attitűdök Magyarországon tanuló kárpátaljai magyar egyetemi hallgatók körében. Alkalmazott Nyelvtudomány. 2021. XXI/1. Р. 125–141.
Kozmács István, Vančo Ildikó. The Hungarian language in Slovakia: The use of the dominant standard in education in Slovakian Hungarian schools and the effects on education and training. In: R. Muhr, K. E. Fonyuy, Z. Ibrahim, C. Miller (Eds.). Pluricentric Languages and non-dominant Varieties worldwide. Part 1: Pluricentric
Languages across continents – Features and usage. Wien et. al.: Peter Lang Verlag, 2016. Р. 315–336.
Labov William. The social motivation of a sound change. Word 19. 1963. Р. 273–309.
Lanstyák István. A magyar nyelv központjai. Magyar Tudomány. 1995. Vol. 10. Р. 1170–1185.
Lanstyák István. Többközpontú nyelv-e a magyar? Irodalmi Szemle. 1995. Vol. 38(1). Р. 72–84.
Marks A. Nathan. Linguistic tug-of-war: regional perceptions of Ukrainian. Journal of Linguistic Geography.
Vol. 12/1. Р. 32–43. URL : https://doi.org/10.1017/jlg.2024.9.
Máté Réka, Csernicskó István. The pluricentricity of Hungarian from a Transcarpathian point of view as demonstrated by family names. In: Ildikó Vančo, Rudolf Muhr, István Kozmács, Máté Huber (Eds.). Hungarian as a
Pluricentric Language in Language and Literature. Frankfurt am Main : Peter Lang Verlag, 2020. Р. 65–79.
Muhr Rudolf. Linguistic dominance and non-dominance in pluricentric languages: A typology. In: Rudolf Muhr (Ed.). Non-dominant varieties of pluricentric languages. In memory of Michael Clyne. Frankfurt am Main : Peter Lang GmbH, Internationaler Verlag der Wissenschaften, 2012. Р. 23–48.
P. Lakatos Ilona (szerk.). Mutatványok a hármas határ menti nyelvhasználat kutatásából. Nyíregyháza : Bessenyei György Könyvkiadó, 2002. 249 р.
Palander Marjatta, Riionheimo Helka, Koisvisto Vesa. Introduction: Creating and Crossing Linguistic Borders. In: Palander Marjatta, Riionheimo Helka, Koisvisto Vesa (Eds.). On the Border of Language and Dialect.
Helsinki : Finnish Literature Society – SKS, 2018. Р. 7–15.
Péntek János, Benő Attila. A magyar nyelv Romániában (Erdélyben). Kolozsvár; Budapest: Erdélyi Múzeum Egyesület–Gondolat Kiadó, 2020. Р. 19–21.
Preston Dennis R. (Ed.) Handbook of Perceptual Dialectology. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 1999. URL : https://doi.org/10.1075/z.hpd1.
Simpson J. M. Y. Language. In: Mesthrie Rajend (Ed.). Concise encyclopedia of sociolinguistics. Amsterdam – New York – Oxford – Shannon – Singapore – Tokyo : Elsevier, 2001. Р. 31–34.
Szilágyi N. Sándor. A magyar nyelv a Magyarországgal szomszédos országokban. In: Fedinec Csilla (Ed.) Értékek, dimenziók a magyarságkutatásban. Budapest : Magyar Tudományos Akadémia Magyar Tudományosság Külföldön Elnöki Bizottság, 2008. Р. 105–117.
Virovec Viktória. Mi is az a kellesz? Egy empirikus kutatás eredményei. Argumentum. 2022. Vol. 18. Р. 236–
URL : https://doi.org/10.34103/ARGUMENTUM/2022/13.
Warditz Vladislava, Meir Natalia. Ukrainian-Russian bilingualism in the war-affected migrant and refugee communities in Austria and Germany: a survey-based study on language attitudes. Frontiers in Psychology. 23 May 2024.
Section Psychology of Language. 2024. Vol. 15. URL : https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1364112.