УКРАЇНСЬКІ ПАРЕМІЇ ЯК ЗАСОБИ ПЕРСУАЗИВНОГО ВПЛИВУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Статтю присвячено комплексному аналізові українських паремій як дієвих засобів персуазивного впливу – однієї з форм переконання. Установлено, що прислів’я як засоби аргументації та риторичні прийоми забезпечують досягнення персуазивного ефекту, оскільки актуалізують когнітивну базу мовця. Уживаючись у персуазивному дискурсі, вони є інструментами відкритого комунікативного впливу, орієнтованого на свідомий вибір реципієнта, натомість у маніпулятивному дискурсі – це одиниці прихованого впливу, оскільки забезпечують досягнення результату, який не збігається з інтересами адресата. Паремії як засоби переконання продуктивно вживані для реалізації основних персуазивних тактик: підсилення (позитивних ознак запропонованої моделі поведінки або слабких ознак моделі поведінки адресата) та применшення (позитивних ознак моделі поведінки чи слабких ознак запропонованої моделі поведінки). Їхнє використання визначене цільовою настановою спілкування й спрямоване на зміну поведінки, психологічного стану, мислення адресата, оцінки ним певного явища, події тощо. Прецедентність паремійних знаків, спрямованість на пресупозицію мовця, апеляція до культурної пам’яті й асоціативного мислення, побутових, наївних уявлень і соціального досвіду індивіда визначають їхню результативність у процесі мовленнєвого впливу.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Екшмідт В. Р. Мовленнєва маніпуляція: персуазивність та сугестія. Мовні і концептуальні картини
світу : зб. наук. праць. Київ, 2015. С. 275–281.
Загнітко А. П. Комунікативно-стратегічні типи мовленнєво-мисленнєвих маніпуляцій: час Ведмедика
Волдо. Записки з українського мовознавства. 2019. Вип. 26 (2). С. 203–216.
Каліщук Д. М. Концептуальні стилі англомовних політиків (на матеріалі політичного дискурсу
Дж. Буша мол., Б. Обами). Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 192 с.
Кобченко Н. В. Семантико-прагматичний потенціал прецедентного висловлення в українському
масмедійному дискурсі. Slavia Orientalis. 2022. T. 71. № 3. S. 625–645.
Кутуза Н. В. Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі: психолінгвістичний аспект. Київ :
Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 736 с.
Левко О. Прецедентні одиниці як засоби маніпуляції в українському релігійному медіадискурсі:
психолінгвістичний вимір. Психолінгвістика. 2020. № 28. С. 99–127.
Селіванова О. О. Мовленнєвий вплив в комунікативній взаємодії. Психолінгвістика. 2012. Вип. 10.
С. 223–229.
Селіванова О. О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. Черкаси : Видавництво Чабаненко
Ю. А., 2012. 488 с.
Словник української мови. В 11 т. / ред. кол. : І. К. Білодід (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 1970–
Т. 4. 700 с.; Т. 6. 832 с.
Blakar R. M. Language as a means of social power. Pragmalinguistics: Theory and practice. The Hague :
UP, 1979. P. 130–144.
Bruno R. Кonflikt und Konfliktlösen. Goch : BRATT, 2003. 215 s.
Claridge C. Hyperbole in English. A Corpus-Based Study of Exaggeration. Cambridge : Cambridge
University Press – Clark, 2011. 316 р.
Dijk van T. A. Discourse and manipulation. Discourse &Society. 2006. Vol. 17 (3). P. 359–383.
Elsen H. Manipulation aus sprachlicher Sicht. Wirkendes, Deutsche Sprache und Literatur in Forschung und
Lehre. 2008. Vol. 3. № 58. S. 447–466. URL : https://core.ac.uk/download/pdf/16431888.pdf.
Franke H. W. Der manipulierte Mensh. Crundlagen der Meinungsbildung. Wiesladen, 1964. 254 р.
Knape J. Modern Rhetoric in Culture, Arts, and Media. 13 Essays. Berlin ; New York, 2012. 368 р.
Lakoff R. T. Persuasive Discourse and Ordinary Conversation, with examples of advertising. Analizing
Discourse: Text and Talk. Georgetown University Press, 1982. P. 25–42.
Maslow A. Motivation and Personality. New York : Harper & Row Publishers, 1954. 411 р.
Pardo M. L. Linguistic Persuasion as an Essential Political Factor in Current Democracies: Critical Analysis
of the Globalization Discourse in Argentina at the Turn and at the End of the Century. Discourse & Society. 2001. Vol. 12
(1). P. 91–118.
Rank H. Teaching about public persuasion. Teaching and Doublespeak. Urbana, 1976. P. 3–19.
Richardson J. E. «Now is the time to put an end to all this»: Argumentative Discourse Theory and ‘Letters to
the Editor’. Discourse & Society. 2001. Vol. 12 (2). P. 143–168.
Rigotti E. Towards a typology of manipulative processes. Saussure L., Schulz P. Manipulation and Ideologies
in the Twentieth Century. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2005. Р. 61–83.