АДВЕРБІАЛІЗАЦІЯ ІМЕННИКІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ НАЗВ ТВАРИН: СЕМАНТИКО-СИНКРЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті опрацьовано транспозицію іменників на позначення назв тварин у лексико-граматичний клас прислівника крізь призму теорії синкретизму. З урахуванням семантичного, морфологічного, синтаксичного критеріїв визначення частин мови виявлено функціональні омопари іменник / прислівник, які поділено на синкретично-недиференційовані та синкретично-потенційні функціональні омоніми.
Мета дослідження – схарактеризувати семантичні, морфологічні, синтаксичні зміни, що відбуваються в результаті транспозиції іменника на позначення назв тварин у прислівник та спричиняють утворення функціональних омонімів. Для реалізації мети та завдань наукової статті застосовуємо методики дистрибутивного та компонентного аналізу.
Виявлено, що в клас прислівника переходять іменники у формі орудного відмінка однини на позначення родових та видових назв тварин. Адвербіалізовані прислівники втратили парадигму відмінювання, морфологічні категорії іменника, здатність виконувати певні синтаксичні функції, змінили категорійне значення з предметності на ознаковість. Крім того, простежено, які семантичні зміни відбуваються в омопарах, як розвивається багатозначність прислівників. У похідних словах виокремлено семи уподібнення за зовнішніми та внутрішніми ознаками, чому сприяє метафоричне перенесення семантики вихідних слів.
З’ясовано, що на синхронному етапі адвербіалізація іменників демонструє динамічні зрушення в межах лексико-граматичних класів, які вважаємо позитивними, бо вони зумовлюють розвиток мови.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Андерш Й. Ф. Особливості адвербіалізації іменників. Мовознавство. 1999. № 1. С. 3–6.
Габай А. Ю. Синтаксична прислівникова транспозиція в сучасній українській літературній мові : монографія. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2011. 232 с.
Глібчук Н. М. Адвербіалізація іменників як один із шляхів виникнення міжчастиномовних омонімів.
Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2012. Вип. 57. С. 26–36.
Глібчук Н. М., Добосевич У. Б. Словник міжчастиномовних омонімів сучасної української мови. Львів :
Апріорі, 2016. 638 с.
Гримашевич Г. І. Відсубстантивні адвербіативи у формі орудного відмінка в українських діалектах. Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2013. Вип. 9. С. 139–146.
Мариненко І. О. Відсубстантивні адвербіативи у формі орудного безприйменникового в українській мові. Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : 2005. Вип. 59. С. 118–127.
Ніколашина Т. І. Порівняльно-уподібнювальні прислівники синтаксичного ступеня адвербіалізації у сучасній українській літературній мові. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : РВЦ
КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. Вип. 31. С. 118–120
Ніколашина Т. І. Функціонально-семантичне поле порівняння в трилогії «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка. Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство : міжвуз. зб. наук. ст. 2009. Вип. XXI. С. 627–634.
Словник української мови : в 11 тт. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) / М. Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, А. Рисін, В. Старко, Т. Ніколаєнко та ін. Київ, Львів, Єна. 2017–2024.
URL: http://uacorpus.org.