ВЕРБАЛЬНО-ВІЗУАЛЬНИЙ КОНТЕНТ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-МАЛЬОПИСІВ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Статтю присвячено дослідженню вербально-візуального контенту сучасних українських онлайн-мальописів як значущого компонента сучасного медіаландшафту, здатного привертати увагу широкої аудиторії. Умотивовано доцільність використання в українському онлайн-просторі терміна «мальопис» на позначення графічно-оповідного виду мистецтва, серії малюнків із короткими текстами, що формують цілісну розповідь. З огляду на соціальну спрямованість аналізованих історій та часто драматичний або й трагічний сюжет, уживання поняття «комікс» уважаємо необґрунтованим стосовно сучасних українських мальованих історій. Окреслено такі маркаційні ознаки мальописів: використання образотворчих елементів, зокрема малюнків, графічних засобів, кольорів, шрифтів, для передавання інформації та відтворення настрою; використання діалогів і монологів персонажів для розповідання історій; застосування художніх тропів (повторень, метафор, ономатопеї тощо) і засобів гумору для привернення уваги читачів; використання кадрів, панелей та «словесних бульбашок» для організації тексту і його логічного структурування.
На підставі проведеного аналізу констатовано, що тематична спрямованість українських онлайн мальописів є розмаїтою. Вони охоплюють різноманітні сфери життя – від повсякденних реалій до зображення фантастичних та містичних світів, що дає змогу задовольнити інтереси різних груп читачів і підтримувати їхню зацікавленість графічними історіями. Дослідження вербально-візуального контенту українських мальованих історій, опублікованих у журналі соціального мальопису «Inker», засвідчило актуалізацію теми російсько-української війни, що представлена, зокрема, репортажами про перші тижні повномасштабного вторгнення, історіями українок, які пішли воювати, двох закоханих, що стали на захист країни, діяльності партизанів на окупованих територіях, а також значущість проблеми стигматизації жертв сексуального насильства тощо. Зроблено висновок про синтез вербальних і візуальних компонентів для ефективнішого передавання емоцій, почуттів, міміки
героїв, що засвідчує перевагу мальопису як медіаповідомлення із захопливим змістом та сюжетною
інтригою. Зауважено, що висвітлені в мальописах соціальні проблеми стимулюють читачів брати активну участь у їх розв’язанні, а тому комікс-культура слугує важливим елементом розвитку сучасної культури загалом. Перспективу подальших наукових пошуків буде спрямовано на дослідження композиційних особливостей українських онлайн-мальописів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Гудошник О. Комікс в українському комунікаційному просторі. Вісник Дніпропетровського
національного університету. Серія: «Соціальні комунікації». 2017. Т. 25. Вип. 12. С. 19–24.
Журнал соціального мальопису «Inker». Inker. URL : https://inker.world (дата звернення: 02.04.2024).
Історія українських коміксів. Uageek. URL : https://uageek.space/unc-istoriia-ukrainskykhkomiksiv/#gs.cg1c68 (дата звернення: 15.04.2024).
Колісник О. В. Специфіка сучасних коміксів: традиції та інновації. Графічний дизайн в інформаційному
та візуальному просторі : монографія / за заг. ред. М. В. Колосніченко. Київ : КНУТД, 2022. С. 16–34.
Космацька Н. Нарис з історії виникнення і становлення жанру коміксу. Вісник Львівського університету. Серія : «Іноземні мови». 2012. Вип. 19. С. 141–147.
Крикуненко С. Ретроспективний аналіз коміксу як об’єкта дослідження українських і зарубіжних науковців. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2022. Вип. 9. С 166–176.
Лиса І. В. Структура українського коміксу як окремого медіаповідомлення. Вітражі. 2020. Вип. 7.
С. 59–62.
Мальопис. Горох. URL : https://goroh.pp.ua/Тлумачення/Мальопис (дата звернення: 02.05.2024).
Нановська В. Мистецька версія репортажу. Як Inker візуалізує історії через соціальний мальопис.
Медіамейкер. 2023. URL : https://mediamaker.me/mysteczka-versiya-reportazhu-yak-inker-vizualizuye-istoriyi-cherezsoczialnyj-malopys-2559/ (дата звернення: 24.04.2024).
Підопригора С. Українська графічна проза на шляху до популярності. 2016. URL : https://www.ideografika.com/ukrainian-grafik-novels/ (дата звернення: 29.04.2024).
Почепцов Г. Комікси як засіб трансляції соціальних смислів. Мерлін, Супермен і Гаррі Поттер:
конструювання нематеріального в масовій культурі. Київ : Спадщина, 2013. С. 39–48.
Савчук М. В. Комікс. Енциклопедія Сучасної України / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський,
М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.
URL : https://esu.com.ua/article-1449 (дата звернення: 05.05.2024).
Соснюк О. П., Остапенко І. В. Креолізовані тексти (комікси) як засіб активізації національної та
громадянської самоідентифікації молоді. Український психологічний журнал. 2019. № 1 (11). С. 191–203.
Філоненко Б. Потрійне «Ось!», або Декілька поглядів на комікс-журналістику. Читомо. 2016. URL :
http://www.chytomo.com/book-art/potrijne-os-abo-dekilka-poglyadiv-na-komiks-zhurnalistiku (дата звернення:
05.2024).
Хлестова С. Потенціал коміксу як медіаповідомлення: на прикладі текстів про збройну агресію рф на
Донбас («Кіборги» та «Перехрестя. Дев’ять історій про війну та насильство»). Вісник Львівського університету.
Серія: «Журналістика». Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, 2019. Вип. 46. С. 281–288.
McCloud S. Understanding Comics: The Invisible Art. New York : William Morrow Paperbacks, 1994. 224 p.