МАКРООБРАЗНА СХЕМА ВІРША І ПЕРЕКЛАД: СУБСЕМАНТИЧНІ ОБРАЗИ

Анотація

У статті ідентифіковано та описано субсемантичний рівень поетичного твору як третій образний вимір макрообразної структури поетичного твору, релевантної для його інтерпретації, доперекладного аналізу, перекладу та аналізу якості його результату; запропонований метод
дослідження поетичного оригіналу та його перекладу за допомогою макрообразної схеми; введене та обґрунтоване поняття субсемантичного образу; поетичний твір потрактований як макрообразне структурне утворення, що складається з систем образів, адекватне відтворення яких відображає єдність змісту та форми першотвору в перекладі; підтекст поетичного твору кваліфіковано як складник його макрообразної структури, що підлягає обов’язковому відтворенню в перекладі. Поетичний твір кваліфікуємо як складну макрообразну структуру, що об’єднує образні системи автосемантичного, синсемантичного та субсемантичного рівнів, які є взаємозумовленими та взаємодіючими вимірами поетичного твору й потребують повноцінної реконструкції в перекладі з урахуванням їхніх ієрархічних та інших взаємостосунків у межах макрообразу й у ширших контекстах. Процес перекладу віршового твору розглядаємо як багаторівневу реконструкцію макроструктурної актуалізації систем автосемантичних, синсемантичних та субсемантичних образів, адекватне відтворення яких відбиває гармонію змісту та форми оригіналу.
Нову макрообразну схему поетичного твору випрацювано, спираючись на те, що макрообраз поетичного твору – це структурно-системне утворення, до якого входять автосемантичні, синсемантичні та субсемантичні образні виміри з їхніми відношеннями в структурі цілого, системною взаємодією мікрообразів на рівні кожного виміру й поза ним у межах усієї структури та асоціативними зв’язками образів твору всіх рівнів поза межами його структури. Таке розуміння макрообразу покликане сприяти досягненню адекватного перекладу й виявленню відхилень у готовому перекладі поетичного твору під час його аналізу.
У статті запропоновано методику дослідження поетичного оригіналу та його перекладу за допомогою аналізу із застосуванням схеми макрообразної будови поетичного твору. Основним прийомом цілісного багатоаспектного аналізу, спрямованого на комплексне філологічне вивчення поетичного тексту, висунуто дослідження тексту через розкриття його образної поетичної структури в тісній єдності з ідейним змістом та системою мовних образотворчих засобів. В основі такого синтезувального аналізу перебуває категорія образу.
Пропонований метод дослідження поетичного перекладу передбачає опрацювання макрообразної структури поетичного твору, яка б відображала загальну структуру оригіналу й перекладу поетичного твору та всі її рівні й системи образів, що становлять ці рівні, в усьому комплексі їхніх взаємовідношень. Структурно-системна схема макрообразу поетичного твору покликана вможливити повноцінний аналіз оригіналу поетичного твору, його адекватне перестворення іншою мовою, а також накладанням її на вже готовий переклад сприяти ґрунтовному аналізові останнього щодо його адекватності.