ЛІНГВОЕКСПЕРТИЗА ВОЄННОЇ ПОРИ: СЕМАНТИКО-ТЕКСТУАЛЬНІ МАРКЕРИ ПІДКАРНИХ ОЗНАК КРИМІНАЛЬНИХ ЗЛОЧИНІВ, ПОРОДЖЕНИХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЮ ВІЙНОЮ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Розвідку присвячено встановленню інвентарю семантико-текстуальних маркерів підкарних
ознак кримінальних злочинів, породжених російсько-українською війною, зокрема виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України та тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію. Матеріалом розвідки є авторський архів семантико-текстуальних
досліджень, виконаних на замовлення Управління Служби безпеки України в Черкаській області, які, крім результату – висновків спеціаліста, містять постанови про призначення семантикотекстуального дослідження, протоколи огляду сторінок користувачів соцмереж, їхні
скриншоти, аудіо- та відеофайли в супроводі стенограм, наданих замовником.
Узагальнення власного досвіду семантико-текстуальних досліджень уможливило окреслення обʼєктивного змісту ознак кримінальних злочинів, породжених російсько українською війною, з подальшою інвентаризацією мовних засобів їх репрезентації. У ракурсі студії доцільним є запровадження понять семантико тестуальний маркер шуканих ознак – інтегрант семантичного маркера як обʼєктивного змісту ознаки та текстуального маркера як тексту загалом чи його фрагмента, у якому виражено цю ознаку.
Установлено, що найчастотнішою є дихотомічна ознака виправдовування й визнання правомірними агресії та окупації. Другою за поширеністю в досліджуваних матеріалах є ознака глорифікації агресорів й окупантів, а третьою – заперечення російської агресії та окупації.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Ажнюк Б. М. Лінгвістична експертиза як науково-дослідний жанр. Криміналістика і судова експертиза. Київ, 2016. Вип. 61. С. 550–558.
Ажнюк Л. В. Лінгвістична експертиза: статус і методологічні презумпції. Мовознавство. 2012. № 3. С. 47–64.
Ажнюк Л. В. Конфліктний медійний текст як об’єкт лінгвістичної експертизи. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2013. Вип. 27. С. 18–32.
Аналітичний звіт «Кримінальна відповідальність за поширення інформації в Інтернеті до та після 24 лютого 2022 року». URL : https://www.ppl.org.ua/wp-content/uploads/2022/12.
Артикуца Н. В. Стан, проблеми й основні напрями розвитку лінгвоекспертної діяльності. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : матеріали ХІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 30 листоп. 2017 р.) : у 2 ч. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. Ч. І. С. 20–24.
Голобородько К. Лінгвістична експертиза тексту: юридичний та мовний аналіз. Український світ у наукових парадигмах. Харків : ХІФТ, 2020. Вип. 7. С. 11–17.
Доценко О. Л. Лінгвістична експертологія в системі підготовки студентів-філологів. Українська мова в юриспруденції : стан, проблеми, перспективи. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2018. Ч. 1. С. 154–156.
Доценко О. Лінгвістичні експертизи в дискурсі правозастосування. Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». 2021. Вип. 48. С. 45–52.
Доценко О. Лінгвістичні експертизи у судових справах про неправомірну вигоду (досвід
комунікативно-прагматичного дослідження). Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 45. Т. 1. С. 132–137.
Ковкіна Є. В. Теоретичні і практичні аспекти вивчення комунікативного акту прийняття пропозиції вигоди в сучасній лінгвістичній експертизі мовлення. Мовознавчий вісник. Черкаси : Вид. ФОП Гордієнко Є. І. 2022. Вип. 32. С. 164–170.
Компанцева Л. Лінгвістична експертиза соціальних мереж в умовах гібридних викликів національній безпеці України. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2020. Вип. 40. С. 119–139.
Компанцева Л. Ф. Лінгвістична експертиза соціальних мереж. Київ : Аграр МедіаГруп, 2018. 318 с.
Кондратенко Н. В. Лінгвістична експертиза текстів політичної тематики: загальні принципи та прийоми. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2017. Вип. 12. С. 115–119. URL : file:///C:/Users/odots/Downloads/apftp_2017_12_30.pdf.
Кримінальний кодекс України : від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ (редакція 29.12.2022 р.). URL : https://protokol.ua/ua/kriminalniy_kodeks_ukraini.15. Лінгвістична експертиза : підручник / Л. І. Шевченко, Д. Ю. Сизонов ; за ред. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2021. 244 с.
Прадід Ю. Ф. Місце лінгвістичної експертизи в системі кримінальних експертиз. У царині лінгвістики і права. Сімферополь : Еліньо, 2006. С. 194–199.
Прадід Ю. Ф. Вступ до юридичної лінгвістики. Сімферополь, 2002. 104 с.
Радецька В. Сучасні напрями розвитку лінгвістичної експертизи усного мовлення. Актуальні питання кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. Ч. 1. 396 с.
Свиридова Л. В. Оцінні судження експертів використання судово-авторознавчої класифікаційнодіагностичної експертиза. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2011. Вип. 11. С. 258– 265.
Сидоренко О., Бондаренко О., Сипченко І. Лінгвістична інтерпретація юридичної термінології в семантико-текстуальних дослідженнях. Філологічні трактати. 2023. № 14(2). С. 105–115.
Сизонов Д. Ю. Фаховий аналіз медійної фразеології в юрислінгвістичному аспекті. Одеський лінгвістичний вісник : спецвипуск. 2017. С. 195–200.
Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
Черненко Г. А. Сфери застосування лінгвістичної експертизи. Studia Linguistica. 2012. Вип. 6. С. 220–223.
Шевченко Л. Лінгвістична експертиза медіатексту: критерії фахової аргументації. Одеський лінгвістичний збірник : спецвипуск. 2017. С. 237–239.
Шитик Л. В. Семантико-текстуальне дослідження сучасних конфліктогенних текстів. Мовознавчий вісник. Черкаси : Вид. ФОП Гордієнко Є. І. 2022. Вип. 33. С. 159–170.
Шитик Л. В. Специфіка семантико-текстуальних досліджень антиукраїнських інтернетпублікацій. Кримський міжнародний форум: філологія та журналістика : зб. матеріалів (20–21 жовтня 2022 року, м. Київ). Львів–Торунь : Liha-Pres, 2022. С. 127–130.
Юрислінгвістика : словник термінів і понять / укладачі: Л. І. Шевченко, Д. В. Дергач, Д. Ю. Сизонов, І. В. Шматко ; за ред. проф. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2015. 348 с.
Dijk, T. A. van. Discourse, semantics and ideology. Discourse and society. 1995. Vol. 6. № 2. S. 243–289.
Etaywe A. Exploring the grammar of othering and antagonism as enacted in terrorist discourse: verbal aggression in service of radicalisation. Humanities and Social Sciences Communications. 2022. № 9(1). S. 1–12.
Etaywe A. Language as evidence: A discourse semantic and corpus linguistic approach to examining written terrorist threatening communication. International Journal of Speech, Language and the Law. 2023. № 29 (2). S. 230–238.
Etaywe A., Zappavigna M. Identity, ideology, and threatening communication: an investigation of patterns of attitude in terrorist discourse. Journal of Language Aggression and Conflict. 2021. № 10(2). S. 75–110.
Gębka-Wolak M. Językoznawstwo sądowe w Polsce. Obszaryzainteresowania i zastosowanie. Kwartalnik Sądowy Apelacji Gdańskiej. 2017. № 3. S. 9–29.
Gębka-Wolak M., Moroz A. Jednostka tekstu prawnego w ujęciu teoretycznym i praktycznym. Toruń : Wydawnictwo Naukowe UMK, 2019. 226 s.
Olsson J. Forensic linguistics: An introduction to language, crime and the law. London & New York: Continuum, 2004. 288 s.
Shuy R. Terrorism and forensic linguistics: linguistics in terrorism cases. The Routledge Handbook of Forensic Linguistics. Chichester: Wiley Blackwell, 2021. S. 445–462.
Wasiak M. Profilowanie kryminalne i lingwistyka kryminalistyczna jako multidyscyplinarne metody typowania sprawców przestępstw. Security, Economy & Law. 2016. № 2. S. 84–105.