СМІХОВИЙ ДИСКУРС ВОЄННОГО ПЕРІОДУ В УКРАЇНІ

Анотація

У пропонованій розвідці приділено увагу дискурсивним механізмам функціювання мовних знаків сміхової культури періоду воєнного стану в Україні. Наведено актуальні концепції гумору.
Розмежовано основні тематичні групи гумористичних текстів малих жанрів воєнного періоду.
Розкрито структуру та функції соцмережевих вербальних мемів війни та способи набуття ними статусу лінгвокультурем. Проаналізовано формування їхніх парадигматичних і синтагматичних відношень. Пояснено роль неолексем воєнного часу, гри семем багатозначних слів, контекстуальні відношення різностильових лексико-семантичних елементів й оказіональну сполучуваність у розгортанні гумористичного модусу комунікації. Простежено прийоми послуговуванння загальними та власними назвами з метою створення комічного ефекту. Аргументовано функціювання топонімів й антропонімів як словесних трендів воєнного часу. Розкрито причини
порушення нормативного написання власних назв. Розглянуто використання інтертексту, мовних засобів самоіронії, пародіювання, сарказму та ін. Розглянуто мовностилістичну організацію просторових і часових референтних зміщень, дискурсивні механізми перебудови фрагментів мовно-концептуальної картини світу. Виявлено роль прецедентних феноменів (імен, текстів і ситуацій), соціокультурного, ідеологічного та психологічного контекстів у реалізації аксіологічної, світоглядної, психотерапевтичної, а також ідентифікаційної стратегій гумористичної комунікації.
Дослідження створено за підтримки грантового проєкту «Documenting Ukrainian. Institute for Human Sciences, Austria».