НОВА ПАРАДИГМА СУФІКСАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ВІДІМЕННИХ ДІЄСЛІВ У СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТКАХ XIV–XVII СТ.: СЛОВОТВІРНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Актуальність. У статті висвітлено окремі словотвірно-ономасіологічні аспекти суфіксальної мотивації відіменних дієслівних одиниць у східнослов’янських писемних пам’ятках XIV–XVII ст. Удокладнено мотиваційний механізм суфіксального словотвору відіменних дериватів у східнослов’янських писемних пам’ятках XIV–XVII ст. Компіляції семантикосеміотичних маркерів суфіксального словотвору відіменних дієслів модифікують глибинні процеси історичної дериватології в їхньому зв’язку з категорійною структурою мислення в межах цілісності мисленнєво-мовленнєвої діяльності як особливого специфічного вияву комунікативної діяльності. Доведено, що дослідження історичного суфіксального словотвору в мовному відіменному сегменті в контексті теорії номінації спирається на те, що утворенню номінативної одиниці, яка заіндексована семантикою і словотвірною структурою, передує
мисленнєва, поняттєва модифікація об’єкта номінації.
Мета статті – дослідити мотиваційний механізм суфіксального історичного словотвору та схарактеризувати ономасіологічну структуру відіменних дериватів як віддзеркалення ідіоетнічних особливостей мовної категоризації світу в східнослов’янських писемних пам’ятках XIV–XVII ст. Матеріали, методи та методики дослідження. Для дослідження використано «Матеріали до Словника писемної та книжної української мови ХV–ХVІІІ ст.» : у 2 кн. / Є. Тимченко [Упор. В. В. Німчук, Г. І. Лиса]. НАН України, Українська Вільна Академія Наук у США. Київ – Нью-Йорк, 2002–2003. [Пам’ятки української мови. Серія словників]. Кн .1; Гістарычны Слоўнік беларускай мовы / АН Беларускай ССР ; Інстытут мовознаўства імя Якуба
Коласа. Мінск: Навука і тэхніка,1984; Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.) / РАН Ин-т рус.
яз. / гл. ред. В. Б. Крысько. Москва : Рус. яз.; Азбуковник; Лексрус, 1988–2019.                                                          Методологія дослідження окреслена комплексним використанням методів, застосовуваних у сучасній лінгвістиці, зокрема описового, компонентного, трансформаційного, дистрибутивного, зіставного, валентнісного, порівняльно-історичного методів дослідження семантичної структури дієслівних одиниць та когнітивно-ономасіологічного.
Наукова новизна полягає в дослідженні дериваційних процесів у підсистемі відіменних суфіксальних дієслів у словотвірно-ономасіологічному аспекті. Відіменні деривати, засвідчені в східнослов’янських писемних пам’ятках XIV–XVII ст., є цінним історичним матеріалом для студіювання, що дасть змогу зробити висновки стосовно тенденцій розвитку словотвірних процесів та номінативних метамоделей дієслівної системи східнослов’янських писемних пам’яток XIV–XVII ст. у їхній функціонально-стильовій структурі та писемно-літературній формі.
Словотвірно-ономасіологічний механізм творення відіменних дієслів у писемних пам’ятках XIV–XVII ст. є вербальним і граматикалізованим позначенням предикатної позиції концепту на підставі селекції одного із субстанційних компонентів пропозиції або його асоціата, висвітлених у певній когнітивній структурі ситуації шляхом внутрішнього програмування з огляду на структуру свідомості носіїв мовної картини світу.