ЛЕКСИЧНА БАЗА ПРІЗВИЩ ЧУДНІВЩИНИ (НА МАТЕРІАЛІ «НАЦІОНАЛЬНОЇ КНИГИ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ В УКРАЇНІ»)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті схарактеризовано семантику твірних основ прізвищ Чуднівського району Житомирської області, засвідчених у «Національній книзі пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні», джерельною базою для якої слугували насамперед фонди Державного архіву Житомирської області й архіву Управління Служби безпеки України в Житомирській області.
Пропонована розвідка – продовження серії студій, присвячених антропонімії Житомирської області першої половини ХХ ст., яка ще не була об’єктом спеціального ономастичного дослідження.
Прізвища Чуднівського району Житомирської області, засвідчені в «Національній книзі пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні», класифіковано на три групи: 1) прізвища, в основі яких лежать антропоніми (християнські та слов’янські автохтонні імена); 2) прізвища, мотивовані апелятивно-антропонімними назвами; 3) прізвища, в основі яких – апелятивні назви.
Серед прізвищ, в основу яких покладено апелятивно-антропонімні назви розряду «nomina personalia», широко представлені назви людей як за внутрішніми рисами, особливостями поведінки (Байдюк, Жиган, Забара, Хитрич, Шморгун), так і за зовнішніми характеристиками, фізіологічними особливостями (Дзюбенко, Коцюруба, Мальований, Рижук, Товстуха). Низка прізвищ цієї групи містить префікс без- (Безвершук, Безклепкий, Безносенко, Безусий, Безух) або має композитну будову (Білонога, Варивода, Сухоребрий, Тригуб, Чорноус). У прізвищах категорії «nomina impersonalia» найповніше відображено лексику на позначення представників фауни (Борозняк, Волик,
Жаврук, Соловійчук, Шпак), предметів побуту, знарядь праці (Гребенюк, Коцюба, Мітлевич, Мотузко, Стукало).
Відапелятивні прізвища найчастіше мотивовані назвами за родом діяльності чи професією (найбільш поширені серед них: Гуменюк, Мельник, Мельничук / Мельнічук, Шевчук) та ойконімами, зокрема й Житомирщини: Бистрицький, Грушецький, Миропільський, Ясногородський.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Buchko, H. Ye. (1998). Semantychna ta slovotvirna struktura suchasnykh prizvyshch Boikivshchyny
[Semantic and word-forming structure of modern surnames of Boykiv region]. In : Slovianska onomastyka: zb. nauk.
prats na chest 70-richchia d-ra filol. nauk, prof. P. P. Chuchky [Slavic onomastics: a collection of scientific papers in honor of the 70th anniversary of the Doctor of Philological Sciences, Professor P. P. Chuchka]. Uzhhorod, 36–45 (in Ukr.).
Kozubenko, I. I. (1988). Antroponimiya Srednego Polesya (sootnoshenie neofitsialnykh i ofitsialnykh
imenovaniy) [Anthroponymy of the Middle Polissya (correlation between unofficial and official names)]. Extended
abstract of PhD dissertation (Ukrainian language). Kiev, 25 (in Rus.).
Chernenko, M. A. (Ed.) (2008). Natsionalna knyha pamiati zhertv holodomoru 1932–1933 rokiv v Ukraini.
Zhytomyrska oblast [National Book of Memory of the Victims of the Holodomor of 1932–1933 in Ukraine. Zhytomyr
region]. Zhytomyr : «Polissia», 1116 (in Ukr.).
Khudash, M. L. (1980). Do pytannia klasyfikatsii prizvyshchevykh nazv XIV–XVIII st. [To the issue of
classification of surnames of the XIV–XVIII centuries]. In: Z istorii ukrainskoi leksykolohii [From the history of
Ukrainian lexicology]. Kyiv: Naukova dumka, 96–160 (in Ukr.).
Chuchka, P. P. (2008). Antroponimiia Zakarpattia: monohrafiia [Anthroponymy of Zakarpattya]. Uzhhorod,
(in Ukr.).
Yashchuk, L. V. (2008). Antroponimiia Zhytomyrshchyny XVI–XVII st. [Anthroponymy of Zhytomyr
region of the 16th–17th centuries]. PhD dissertation (Ukrainian language). Zhytomyr, 209 (in Ukr.).