М. І. Степаненко ПЕРИФРАСТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ХОРОНІМА РОСІЯ В ПУБЛІЦИСТИЧНОПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, АКСІОЛОГІЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті досліджено головно із семантичного та аксіологічного, почасти з формальнограматичного поглядів перифрастичні зв’язки хороніма Росія в сучасному публіцистичнополітичному дискурсі.
Мета роботи – з’ясувати крізь призму перифрастичної сфери на основі різних критеріїв
номінування структурну організацію, семантичну диференціацію та аксіологічний потенціал
пропріатив Росія в досліджуваному текстовому масиві. Використано описовий метод, метод
дистрибутивного аналізу, концептуального аналізу, а також методику безпосередніх складників.
З’ясовано екстралінгвальні умови появи описових структур, що характеризують за
історичними, культурними, політичними, соціальними й іншими чинниками особливості
внутрішньої та зовнішньої діяльности Росії як окремої держави і як суб’єкта сучасного світу.
Виняткову увагу приділено українсько-російським відносинам і специфіці вербалізації їх на
перифрастичному рівні. Визначено критерії ідентифікування описових найменувань пропріатива
Росія, представлено їхню семантичну диференціацію. Розкрито лексико-семантичний склад
перифрастичних зворотів, установлено принципи значеннєвого корелювання, ізофункційних
зв’язків між компонентами описуваних одиниць. Проаналізовано аксіологічний потенціал
перифраз, доведено, що їхня пейоративна конотація домінує над меліоративною, причиною чого є
позамовні чинники (менталітет, політичні суперечності, стратегія і тактика очільника
держави тощо).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Васильченко Б. Чи хочуть москалі війни? За сім століть своїх загарбницьких воєн Росія
збільшилась у 105 разів. Україна молода. 2021. 15 черв.
Гончар О. Щоденник : у 3 т. Київ : Веселка, 2008. Т. 3 (1984–1985). 646 с.
Грищенко Т. А. Збіґнєв Бжезінський. Міжнародний стратег у координатах історії. Київ–Ніжин :
Видавець Лисенко М. М., 2020. 341 с.
Казарін П. «Росія продовжує брехати самій собі про те, що трапилося в Криму і на Донбасі». Радіо
Свобода. 2020. 16 жовт. URL : https://www.radiosvoboda.org/a/pavlo-kazarin-vybukhonebezpechnemynule/30896897.html.
Кривецька М. Бжезінський: Політично Україна – старший брат Росії. zaxid.net: інтернет-видання.
1 черв. URL : https://zaxid.net/bzhezinskiy_politichno_ukrayina__starshiy_brat_rosiyi_n1256547.
Малецькі Л. «У тіні великого брата…» – концепт «Росія» (на матеріалі сучасної української преси).
Studia Ukrainica Posnaniensia. 2016. Т. 4. С. 85–89. URL :
https://bazhum.muzhp.pl/media//files/Studia_Ukrainica_Posnaniensia/ Studia_Ukrainica_Posnaniensia-r2016-
t4/Studia_Ukrainica_Posnaniensia-r2016-t4-s85-89/Studia_Ukrainica_Posnaniensia-r2016-t4-s85-89.pdf.
Наконечний Є. Украдене ім’я: чому русини стали українці / упоряд. і ред. В. Трипачук ; передм.
Я. Дашкевич; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. 3-є вид., доп. і випр. Львів : [б. в.], 2001.
с.
Росія – в п’ятірці найбільш мілітаризованих країн світу. Європейська правда. 2014. 10 груд. URL :
https://www.eurointegration.com.ua/news/2014/12/10/7028602/.
Степаненко М. Найновітніші динамічні процеси в українському політичному лексиконі: 2020 рік :
монографія. Полтава : ПП «Астрая», 2021. 250 с.
Степаненко М. Публіцистично-політичні перифрази в українській мові: 2017 рік : монографія.
Полтава : Дивосвіт, 2018. 588 с.