М. І. Калько ПОЛІСЕМІЧНЕ ДІЄСЛОВО ЯК ОБʼЄКТ МОДЕЛЮВАННЯ АСПЕКТУАЛЬНОЇ ПАРАДИГМИ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті на матеріалі одного з багатозначних дієслів сучасної української літературної мови внаочнено можливість, доцільність та ефективність застосування об’єктивістського підходу до опису категорій аспектуальності і виду, що акцентує увагу на залежності оцінки внутрішньочасового характеру ситуації від онтологічної специфіки екстралінгвальних корелятів дієслова, визначальної для способу їхньої мовної категоризації і неодмінно передбачає передовсім розмежування граматичного (категорії виду) та лексичного (аспектуальні класи) компонентів аспектуальності. Доведено, що такий підхід дає змогу, використовуючи відповідний дослідницький інструментарій, створити об’єктивну, удокладнену, а не спрощену, схематичну модель аспектуальної парадигми полісемічної дієслівної лексеми.
Установлено, що аспектуальну макропарадигму конституюють: 1) аспектуально-лексична мікропарадигма, яку наповнюють аспектуально-лексичні класи: термінативний, активітивний, стативний, евентивний, релятивний; 2) аспектуально-граматична парадигма, що об’єднує аспектуально-граматичні класи: імперфективи – видові партнери, перфективи – видові партнери, imperfektiva tantum, perfektiva tantum, біаспективи; 3) аспектуально-прагматична парадигма, що інтегрує конкретно-видові функції, зокрема прогресивну, ітеративну, preasens historicum, конкретно-фактичну тощо; 4) аспектуально-дериватологічну мікропарадигму, яка консолідує акціональні підкласи (традиційні роди, або способи, дієслівної дії) як морфолого-словотвірні префіксальні, суфіксальні та конфіксальні деривати: атенуативи, делімітативи, дистрибутиви, дуративи, пердуративи, сатуративи, семельфактиви, кумулятиви, редуплікативи тощо.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Карпухин С. А. Семантика русского глагольного вида : автореф. дис. …доктора филол. наук : спец. 10.02.01 / Самарский государственный университет. Самара, 2008. 31 с.
Nilsson M. Foreword. The Semantic Scope of Slavic Aspect. Fourth Conference of the International Commission on Aspectology of the International Committee of Slavists University of Gothenburg, June 10 – 14. Gothenburg : Göteborgs universitet, 2013. Р. 13–15.
Калько М. І. Аспектуальність: категоризація, класифікація і репрезентація в сучасній українській літературній мові : [монографія]. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю., 2013. 487 с.
Маслов Ю. С. Вид и лексическое значение глагола в современном русском литературном языке. Известия АН СССР. Отделение литературы и языка. 1948. Т. VII. Вып. 4. С. 303–316.
Vendler Z. Verbs and times. The Philosophical Review. 1957. Vol. 66. P. 143–160.
Vendler Z. Verbs and times. Linguistics in philosophy. Ithca : Cornell University Press, 1967. P. 97–121.
Лайонз Дж. Лингвистическая семантика : Введение. Москва : Языки славянской культуры, 2003. 400 с.
Смит К. С. Двухкомпонентная теория вида. Типология вида: проблемы, поиски, решения. Москва : Языки славянской культуры, 1998. С. 404–422.
Плунгян В. А. Грамматические категории, их аналоги и заместители : автореф. дис. …доктора филол. наук : спец. 10.02.19 / Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова. Москва, 1998. 48 с.
Соколова С. О. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові. Київ : Наукова думка, 2003. 284 с.
Ясаи Л. О принципах выделения видовой пары в русском языке. Вопросы языкознания. 1974. № 4. С. 70–84.
Соколова С. О. Словотвірна та аспектуальна парадигма дієслова: проблема співвідношення. Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність. Київ : Наукова думка, 2009. С. 155–166.
Соколова С. О. Аспектуальная парадигма базового глагола как его классификационный признак. Scando-Slavica. 2016. Vol. 62. № 1. С. 79–99.
Janda L. A. Aspectual Clusters of Russian verbs. Studies in Language. 2007. № 31/3. P. 607–648.
Janda L. A., Lyashevskaya O. Aspectual pairs in the Russian National Corpus. Scando-Slavica. 2011. Vol. 57. № 2. Р. 201–215.