В. В. Калько УКРАЇНСЬКІ АНТИПАРЕМІЇ: ПРИЧИНИ ПОЯВИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Анотація

Антипаремії в сучасних дискурсах – вагомий аргумент на користь того, що давню традицію етнос підтримує й сьогодні. Продуктивна трансформація класичних паремій переконує в спадковості народної мудрості, зміна глибинного змісту й формального плану вихідних прислів’їв засвідчує їхнє пристосування до нових суспільно-історичних умов, цінностей. Основними причинами появи антипаремій є: 1) панування філософії постмодернізму; 2) політичні, економічні, соціальні зрушення в українському суспільстві початку ХХІ століття; 3) поява нових реалій сучасного життя; 4) заперечення, критичне осмислення стереотипів, які історично склалися в суспільстві; 5) творчий підхід до пізнання світу за допомогою мовної гри; 6) реалізація мовного закону експресивності; 7) чітка структура, поширеність і впізнаваність форми традиційних прислів’їв. Перекручування традиційних прислів’їв однозначно засвідчує їхню значущість й актуальність, адже якщо традиційне висловлення не зазнає змін, не оцінюється кожним новим поколінням по-своєму, воно стає неактуальним, несуттєвим для суспільства. Антипаремії почасти руйнують стереотипи, віками вироблені етносом, за рахунок комічного ефекту, перетворення ментальних кліше призводить до появи гумористичного ореолу. Карнавалізація мови засобів масової інформації, зокрема й інтернет-видань, повсякденного побутового спілкування призвели до того, що прислів’я активно потрапляють у поле ігрових маніпуляцій.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
Статті

Посилання

Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. Москва : Художественная литература, 1972. 470 с.

Вальтер Х., Мокиенко В. М. Антипословицы русского народа. Санкт-Петербург : Нева, 2005. 578 с.

Глуховцева І. Я. Словник модифікованих стійких сполучень слів в узусі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. 328 с.

Добровольский Д. О. Структурно-типологический анализ фразеологии и фразеографическая параметризация (на материале русской и германской идиоматики). Фразеологизм и его лексикографическая разработка. Минск : Наука и техника, 1987. С. 24–26.

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2002. 476 с.

Літературознавча енциклопедія : у 2 т. Т. 2. М (Маадай-Кара) – Я (я-форма) / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. 622 с.

Литовкина А. Т., Федосов О. Русские антипословицы в семиотическом пространстве. Bis dat, qui cito dat. Gegengabe in Parmiology, Folklore, Language and Literature. Honoring Wolfgang Mieder on His Seventieth Birthday. Edited By Christian Grandl and Kevin J. McKenna Frankfurt am Main : Peter Lang, 2015. S. 249–258.

Мокиенко В. М. Мотивация демотивируемого: проблемы анализа внутренней формы фразеологии. Актуальные проблемы мотивологии в лингвистике XXI в. Томск, 2012. С. 40–50.

Санников В. З. Русский язык в зеркале языковой игры. Москва : Языки русской культуры, 1999. 544 с.

Фуко М. О Трансгрессии. Танатография Эроса: Жорж Батай и французская мысль середины ХХ века. Санкт-Петербург : Мифрил, 1994. С. 111–132.

Эко У. Полный назад! «Горячие войны» и популизм в СМИ. Москва : Эксмо, 2007. 476 с.

Mieder W. Antisprichwörter. Wiesbaden : Verlag für deutsche Sprache, 1982. 235 p.

Mieder W. American proverbs: A study of texts and contexts. Bern ; New York : Peter Lang, 1989. 396 р.

Mieder W., Litovkina A. T. Twised Wisdom: Modern Anti-Proverbs. Burlington : The University of Vermont, 1999. 254 p.