АНТРОПОНІМИ В СКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЙ: ЛІНГВОСТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Статтю присвячено лінгвостатистичному дослідженню антропонімів-чоловічих імен у структурі українських паремій. Визначено абсолютні й відносні частоти досліджуваних онімів. Сума абсолютних частот у 3-х підвибірках становить 245. З’ясовано, що найвищу частотність має ім’я Хома та його фонетико-словотвірні варіанти: Фома, Тома, Хомка (38; 15,5%). Досить уживаним в українських пареміях є ім’я Іван (Іванко, Івась, Йвась, Івашко), яке посідає друге місце за абсолютною частотою – 29 (11,8%). Із 58 онімів, ужитих у прислів’ях, лише 6 мають абсолюту частоту, вищу за 10; 18 антропонімів мають абсолютну частоту 1 (0,8%). Визначено й середню частоту трьох підвибірок (81,6) для обчислення відносної похибки, яка вказує на реальну вагу різних за величиною чисел. Розбіжність між числами в 2-ій підвибірці більша, ніж у 1-ій, а числа 3-ї підвибірки суттєво не відрізняються від середньої частоти (похибка третьої підвибірки – 0,15). Здійснено ранжирування отриманих частот, яке необхідне для подальших квантитативних досліджень, зокрема для знаходження коефіцієнта кореляції тощо. Установлено, що найнижчий (9,5) ранг мають варіанти з абсолютною частотою 1, найвищу – з абсолютною частотою 38 (58 ранг). Характеристика антропонімів засвідчує, що більшість із них не індивідуалізує особу, а має узагальнене значення: вказує на людину загалом, її риси, вдачу, поведінку, спосіб життя тощо. Більшість паремій побудована на фонетичних асоціаціях, де вибір імені зумовлений мікротекстом.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Альтманн Г. Мода та істина в лінгвістиці / Г. Альтманн // Проблеми квантитативної лінгвістики. – Чернівці : Рута, 2005. – С. 3–11.
Пасік Н. М. Власні назви в українській фразеології та пареміології : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова» / Н. М. Пасік. – К., 2000. – 18 с.
Божко І. С. Семантика антропоніма у складі фразеологічної одиниці : співставлення на матеріалі української, російської, французької, англійської та німецької мов / І. С. Божко // Мовознавство. – 2010. – № 2–3. – С. 41–44.
Степаненко В. В. Англійські фразеологізми, які мають у семантичній структурі власні імена / В. В. Степаненко // Вісник ЛНУ ім. Т. Шевченка. – 2010. – № 4. – С. 58–63.
Доброльожа Г. Спостереження за онімною лексикою в ареальній фразеології (на матеріалі фразеології Середнього Полісся та суміжних територій : [Електронний ресурс] / Г. Доброльожа. – Режим доступу : eprints.zu.edu.ua /9968 /1/ Доброльожа1. pdf.
Заваринська І. Ф. Лінгвокультурна мотивація фразеологізмів з онімним компонентом в англійській, польській та українській мовах / І. Ф. Заваринська : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17. – К, 2010. – 19 с.
Мороз О. А. Семантика та структура номінативних фразеологічних одиниць з компонентом «власне ім’я» / О. А. Мороз // Науковий часопис Національного пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. пр. / Відп. ред. М. Я. Плющ. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 8. – С. 353–360.
Мороз О. А. Власне ім’я як одиниця презентації національної дійсності / О. А. Мороз // Мовознавчий вісник : зб. наук. пр. / Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; Відп. ред. Г. І. Мартинова. – Черкаси, 2012. – Вип. 14–15. – С. 141–147.