ВОЛИНСЬКІ ТА ПОДІЛЬСЬКІ ФОНЕТИЧНІ РИСИ В СЕРЕДНЬОНАДДНІПРЯНСЬКОМУ АРЕАЛІ (у світлі діалектного тексту)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті привернено увагу до гіпотези інтерферентного походження середньонаддніпрянського діалекту, для обґрунтування якої важлива не тільки фіксація в його ареалі ознак інших говорів, але й чітка локалізації засвідчених вкраплень, їхні якісні та кількісні характеристики, спорадичність чи системна зумовленість.
За матеріалами Атласу української мови та зв’язних діалектних текстів систематизовано й удокладнено інформацію про поширення та специфіку функціонування окремих волинських і подільських фонетичних рис (обниження виявів /и/ в наголошеній позиції, реалізація фонеми /е/ звуком [і] перед складом з голосним [і] та в сусідстві з м’якими приголосними, перехід [е] в [а] в пасивних дієприкметниках із суфіксом -ен-). Представлений аналіз переконує в тому, що географія названих волинських і подільських особливостей у середньонаддніпрянських говірках яскраво ілюструє визначальну ареалогічну тенденцію їхнього розвитку: центр – периферія. За специфікою поширення й функціонування цих явищ у досліджуваному ареалі вирізнено три групи говірок: 1) північні та центральні, де такі риси трапляються спорадично й безсистемно, що не змінює типового звукового складу середньонаддніпрянських говірок; здебільшого це лексикалізовані одиниці; 2) східні й південні мішаного та мішано-перехідного типів, у яких переважають риси середньонаддніпрянського діалекту, однак збережений системний вияв окремих особливостей південно-західної локалізації; 3) західні перехідні говірки середньонаддніпрянсько-волинського, середньонаддніпрянсько-подільського типів, окремі говірки можна кваліфікувати як східноволинські чи східноподільські.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Матвіяс І. Г. Групування говорів української мови // Структура українських говорів. – К. : Наук. думка, 1982. – С. 3–68.
Матвіяс І. Г. Суміжні говори трьох українських наріч // Структурні рівні українських говорів. – К. : Наук. думка, 1989. – С. 3–23.
Матвіяс І. Г. Українська мова і говори / І. Г. Матвіяс. – К. : Наук. думка, 1990. – 164 с.
Матвіяс І. Г. Формування південно-східного наріччя української мови // Мовознавство. – 1983. – № 1. – С. 92–99.
Німчук В. В. Проблема українського діалектогенезу // Проблеми сучасної ареалогії. – К. : Наук. думка, 1994. – С. 29–47.
Мартинова Г. Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика : монографія / Г. Мартинова. – Черкаси : Тясмин, 2003. – 369 с.
Говірки Західної Полтавщини : Збірник діалектних текстів / Упорядник Г. І. Мартинова. – Черкаси, 2012. – 329 с.
Говірки Південної Київщини : Збірник діалектних текстів / Упорядники Г. І. Мартинова, З. М. Денисенко, Т. В. Щербина. – Черкаси, 2008. – 370 с.
Говірки Черкащини : Збірник діалектних текстів / Упорядники Г. І. Мартинова, Т. В. Щербина, А. А. Таран. – Черкаси, 2013. – 870 с.
Атлас української мови. – В 3-х т. – Т. 1. Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. – К. : Наук. думка, 1984.
Атлас української мови. – В 3-х т. – Т. 2. Волинь, Наддністрянщина і суміжні землі. – К. : Наук. думка, 1988.
Жилко Ф. Т. Деякі питання класифікації говорів української мови у світлі даних лінгвістичної географії / Ф. Т. Жилко // Філологічний збірник. – К. : Вид-во АН УРСР, 1958. – С. 73−99.
Могила А. П. Словозміна в говірках середньої Черкащини / А. П. Могила // Середньонаддніпрянські говори : збірник статей. – К. : Вид-во АН УРСР, 1960. – С. 44–64.
Лисенко П. С. Деякі морфологічні особливості говірок правобережних (середніх) районів Черкащини / П. С. Лисенко // Середньонаддніпрянські говори : Збірник статей. – К. : Вид-во АН УРСР, 1960. – С. 22–43.