LINGUISTIC EXPERTISE WARTIME: SEMANTIC-TEXTUAL MARKERS OF JUSTICIABLE AS SIGNS OF CRIMINAL CRIMES CAUSED BY THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR
Article Sidebar
Main Article Content
Abstract
Introduction. The article is devoted to consideration of main results of semantic and textual analysis of calls in the modern Ukrainian socio-political discourse. Forensic linguistic (semantic and textual) examination of speech to identify statements expressed as calls is one of the most relevant ones while pre-trial investigation and trial of criminal proceedings.
The purpose. The purpose of the article is to carry out a complex analysis the justification of armed aggression, the recognition of armed aggression as legitimate, the denial of armed aggression based on the material of the conflict-causing content of the period of the full-scale military invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine. The methods. The research was conducted on the basis of general scientific methods as well as on the basis of linguistics special methods and techniques, namely, using the method of observation, method of linguistic-stylistic analysis of a text, method of modeling, methods of semantic-syntactic and lexicalgrammatical analysis, etc. Communicative intention of the author of the research in general was established with the help of the discursive method and the method of intent-analysis.
Main results of the study. A semantic-textual study of the media message was carried out using the linguistic interpretation of specific texts. Semantic-textual research of conflicting texts included:
1) interpretation of lexemes by semantic analysis of their components; 2) establishing the objective content of statements by means of lexical-semantic and conceptual-content analysis, followed by establishing the semantic correlation of the content of the statement and lexical meaning; 3) determination of the actual content of the key words of the message through the application of the
contextual-interpretive method, which makes it possible to understand the conceptual content of the studied phenomena; 4) establishing key words, logical-grammatical connections within the speech act, means of inter-phrase communication in the text of the message to determine cause-and-effect relationships in the objective content of the message as an argument for the legality of armed aggression.
Originality. The expertise discourse analysis is the determination of those peculiarities in the selection and combination of language means that form the conflictogenicity of the text modus. Such a modus is formed with expression of dislike and hatred to another nation, affirming the idea of the exclusivity of one’s own nation, and encouraging aggressive actions, which are expressed by the impelling compositional forms of appeal, proclamation, instruction, advice, warning, demand, threat.
Each of the forms is characterized by its own configuration of ways and means.
Conclusions and specific suggestions of the author. Russian linguistic and cultural pattern holders demonstrate speech behavior in Ukraine that has been formed under the external ideology of governance and illustrates the destructive changes in the values of Ukrainian self-identity, which is a consequence of linguistic cognitive manipulation of the public opinion under the imposed information model of total Ukrainophobia.
Article Details
References
Ажнюк Б. М. Лінгвістична експертиза як науково-дослідний жанр. Криміналістика і судова експертиза. Київ, 2016. Вип. 61. С. 550–558.
Ажнюк Л. В. Лінгвістична експертиза: статус і методологічні презумпції. Мовознавство. 2012. № 3. С. 47–64.
Ажнюк Л. В. Конфліктний медійний текст як об’єкт лінгвістичної експертизи. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2013. Вип. 27. С. 18–32.
Аналітичний звіт «Кримінальна відповідальність за поширення інформації в Інтернеті до та після 24 лютого 2022 року». URL : https://www.ppl.org.ua/wp-content/uploads/2022/12.
Артикуца Н. В. Стан, проблеми й основні напрями розвитку лінгвоекспертної діяльності. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : матеріали ХІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 30 листоп. 2017 р.) : у 2 ч. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. Ч. І. С. 20–24.
Голобородько К. Лінгвістична експертиза тексту: юридичний та мовний аналіз. Український світ у наукових парадигмах. Харків : ХІФТ, 2020. Вип. 7. С. 11–17.
Доценко О. Л. Лінгвістична експертологія в системі підготовки студентів-філологів. Українська мова в юриспруденції : стан, проблеми, перспективи. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2018. Ч. 1. С. 154–156.
Доценко О. Лінгвістичні експертизи в дискурсі правозастосування. Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія». 2021. Вип. 48. С. 45–52.
Доценко О. Лінгвістичні експертизи у судових справах про неправомірну вигоду (досвід
комунікативно-прагматичного дослідження). Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 45. Т. 1. С. 132–137.
Ковкіна Є. В. Теоретичні і практичні аспекти вивчення комунікативного акту прийняття пропозиції вигоди в сучасній лінгвістичній експертизі мовлення. Мовознавчий вісник. Черкаси : Вид. ФОП Гордієнко Є. І. 2022. Вип. 32. С. 164–170.
Компанцева Л. Лінгвістична експертиза соціальних мереж в умовах гібридних викликів національній безпеці України. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2020. Вип. 40. С. 119–139.
Компанцева Л. Ф. Лінгвістична експертиза соціальних мереж. Київ : Аграр МедіаГруп, 2018. 318 с.
Кондратенко Н. В. Лінгвістична експертиза текстів політичної тематики: загальні принципи та прийоми. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2017. Вип. 12. С. 115–119. URL : file:///C:/Users/odots/Downloads/apftp_2017_12_30.pdf.
Кримінальний кодекс України : від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ (редакція 29.12.2022 р.). URL : https://protokol.ua/ua/kriminalniy_kodeks_ukraini.15. Лінгвістична експертиза : підручник / Л. І. Шевченко, Д. Ю. Сизонов ; за ред. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2021. 244 с.
Прадід Ю. Ф. Місце лінгвістичної експертизи в системі кримінальних експертиз. У царині лінгвістики і права. Сімферополь : Еліньо, 2006. С. 194–199.
Прадід Ю. Ф. Вступ до юридичної лінгвістики. Сімферополь, 2002. 104 с.
Радецька В. Сучасні напрями розвитку лінгвістичної експертизи усного мовлення. Актуальні питання кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. Ч. 1. 396 с.
Свиридова Л. В. Оцінні судження експертів використання судово-авторознавчої класифікаційнодіагностичної експертиза. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2011. Вип. 11. С. 258– 265.
Сидоренко О., Бондаренко О., Сипченко І. Лінгвістична інтерпретація юридичної термінології в семантико-текстуальних дослідженнях. Філологічні трактати. 2023. № 14(2). С. 105–115.
Сизонов Д. Ю. Фаховий аналіз медійної фразеології в юрислінгвістичному аспекті. Одеський лінгвістичний вісник : спецвипуск. 2017. С. 195–200.
Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
Черненко Г. А. Сфери застосування лінгвістичної експертизи. Studia Linguistica. 2012. Вип. 6. С. 220–223.
Шевченко Л. Лінгвістична експертиза медіатексту: критерії фахової аргументації. Одеський лінгвістичний збірник : спецвипуск. 2017. С. 237–239.
Шитик Л. В. Семантико-текстуальне дослідження сучасних конфліктогенних текстів. Мовознавчий вісник. Черкаси : Вид. ФОП Гордієнко Є. І. 2022. Вип. 33. С. 159–170.
Шитик Л. В. Специфіка семантико-текстуальних досліджень антиукраїнських інтернетпублікацій. Кримський міжнародний форум: філологія та журналістика : зб. матеріалів (20–21 жовтня 2022 року, м. Київ). Львів–Торунь : Liha-Pres, 2022. С. 127–130.
Юрислінгвістика : словник термінів і понять / укладачі: Л. І. Шевченко, Д. В. Дергач, Д. Ю. Сизонов, І. В. Шматко ; за ред. проф. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2015. 348 с.
Dijk, T. A. van. Discourse, semantics and ideology. Discourse and society. 1995. Vol. 6. № 2. S. 243–289.
Etaywe A. Exploring the grammar of othering and antagonism as enacted in terrorist discourse: verbal aggression in service of radicalisation. Humanities and Social Sciences Communications. 2022. № 9(1). S. 1–12.
Etaywe A. Language as evidence: A discourse semantic and corpus linguistic approach to examining written terrorist threatening communication. International Journal of Speech, Language and the Law. 2023. № 29 (2). S. 230–238.
Etaywe A., Zappavigna M. Identity, ideology, and threatening communication: an investigation of patterns of attitude in terrorist discourse. Journal of Language Aggression and Conflict. 2021. № 10(2). S. 75–110.
Gębka-Wolak M. Językoznawstwo sądowe w Polsce. Obszaryzainteresowania i zastosowanie. Kwartalnik Sądowy Apelacji Gdańskiej. 2017. № 3. S. 9–29.
Gębka-Wolak M., Moroz A. Jednostka tekstu prawnego w ujęciu teoretycznym i praktycznym. Toruń : Wydawnictwo Naukowe UMK, 2019. 226 s.
Olsson J. Forensic linguistics: An introduction to language, crime and the law. London & New York: Continuum, 2004. 288 s.
Shuy R. Terrorism and forensic linguistics: linguistics in terrorism cases. The Routledge Handbook of Forensic Linguistics. Chichester: Wiley Blackwell, 2021. S. 445–462.
Wasiak M. Profilowanie kryminalne i lingwistyka kryminalistyczna jako multidyscyplinarne metody typowania sprawców przestępstw. Security, Economy & Law. 2016. № 2. S. 84–105.