ЧАСТКИ ЯК ВИРАЗНИКИ ЕМОЦІЙ ЗДИВУВАННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Abstract

Стаття присвячена функційним виявам часток у лінгвоукраїністиці, зокрема ролі партикул у вираженні емоції здивування в українському політичному дискурсі. Мета дослідження – комплексно проаналізувати функційне навантаження часток як виразників емоцій здивування в українському політичному дискурсі. Об’єктом дослідження обрано частки сучасної української мови. Предмет дослідження становлять семантико-синтаксичні та функційні властивості часток сучасної української мови. Комунікативно-прагматичні функції партикул у публіцистичному дискурсі розглянуто в межах теорії функційно-семантичного поля. Зокрема, модальність репрезентовано як функційносемантичну категорію. У межах функційно-семантичного поля суб’єктивної модальності виокремлено функційно-семантичні поля позитивних емоцій, негативних емоцій і здивування. Схарактеризовано особливості реалізації та механізми функціювання часток у різних польових структурах. У межах категорії емоційної інтенсивності на якісній шкалі «здивування» являє собою виразну, одномодальну емоцію, яка, залежно від мовної ситуації, може бути модифікована у варіаціях здивування, подиву і власне здивування. Визначено, що репрезентувати в мові емоцію здивування (різної кількісної та якісної інтенсивності) здатні такі частки: а, бач, ось / от, так, ач / бач, як, невже, ну, хіба, дивись / диви, тобто, що за, і. Зазвичай «чисте» здивування виражене в питальних висловленнях. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що зібраний та описаний фактичний матеріал може бути використаний під час вивчення курсів «Сучасна українська літературна мова» (розділи «Морфологія», «Синтаксис»), «Стилістика» та спецкурсів із комунікативної граматики, а також сприятиме формуванню комунікативної компетенції іноземних студентів.