МОВНІ ЗНАКИ ЗАГРОЗИ В МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ПАНДЕМІЙНОГО ПЕРІОДУ : ІНТЕГРАТИВНИЙ ВИМІР

Abstract

В епоху становлення інформаційного суспільства важливу роль у процесах комунікації відіграє медійний дискурс. На пандемійну ситуацію публіцистика відгукнулася побудованими на основі мовних знаків медичного коду мовленнєвими формами оказіонального характеру, які реалізували широкий аксіопрагматичний і когнітивний потенціал. Статтю присвячено інтегративному аналізу наскрізних слів публіцистичних текстів. У процесі дослідження
використано комплексні методики медіалінгвістичного та дискурсивного аналізу, що дало змогу окреслити використання ресурсів різних рівнів, а також зв’язок між мовними рисами й екстралінгвальними чинниками медіаповідомлень. Розглянуто способи утворення на основі
аналізованих словесних одиниць неолексем, з’ясовано дискурсивні механізми їхніх аксіологічних характеристик. Схарактеризовано когнітивні особливості метафоричних конструкцій, побудованих на базі наскрізних слів медійних текстів пандемійного періоду, виявлено їхні реципієнтну та донорську зони. Наведено репертуар ідеонімних форм, створених на ґрунті наскрізних лексико-семантичних одиниць медійних текстів. Виявлено семантичні паралелі, у
межах яких перебувають указані слова, та синтаксемні характеристики останніх. З’ясовано роль досліджуваних наскрізних одиниць у процесі кодування й декодування соціально значущої інформації. Визначено місце у функціонуванні розгляданих лексико-семантичних елементів
культурно значущих чинників (прецедентних феноменів, контекстів різних типів). Зроблено висновок, що соціокомунікативний медіапростір пандемійного періоду постав як упорядкований, аксіологічно та когнітивно спрямований на основі вузлових інформаційних точок, роль яких виконали наскрізні слова публіцистичних текстів.