ЗАСОБИ ЕКСПРЕСИВНОСТІ В НАУКОВИХ ТЕКСТАХ
Article Sidebar
Main Article Content
Abstract
У статті проаналізовано категорію експресивності та її складники: емоційності та образності в наукових текстах. Виокремлено поняття емотивності та емоціогенності: емоційність – характеристика особистості, її стану, якостей та рівня її емоційної сфери. Емотивність – лінгвістична характеристика тексту як сукупності мовних одиниць, здатних викликати емоційний ефект, тобто викликати в реципієнта відповідні емоції. Визначено, що для категорії експресивності релевантними ознаками є наявність адресата, ступінь впливу, інтенсивність та прояв у мові, а для поняття емоційності є психоемоційний стан адресанта. Досліджено й описано функціонування образних засобів експресивності в природничих і технічних текстах. Наведено та проаналізовано ілюстративні приклади, які показують, що найбільш вживаними образними засобами є порівняння, аналогії та метафори. Порівняння є найпоширенішим у науковій сфері образним засобом, оскільки воно становить одну з форм логічного мислення. Намагаючись з’ясувати якесь явище дійсності, науковці нерідко вдаються до створення в уяві візуальних образів, оскільки саме зорові образи є найбільш яскравими й виразними. Виявлено, що образні елементи наукового стилю зумовлюють утворення образного контексту. Доведено, що сприймання одиниці як образу чи не-образу залежить від мовців і від особливостей перебігу комунікативного процесу. Обґрунтовано, що образна лексика та експресивні конструкції вживаються в науковій літературі, але частотність використання градується залежно від жанру, призначення, читацької аудиторії, індивідуальності автора, предмета викладу та інших позамовних чинників. Показано та доведено роль експресивності як засобу наукового пізнання. Зроблено висновок про те, що образні засоби характерні для наукової мови, зокрема наукова експресивність відрізняється від експресивності в інших стилях, якщо експресивність художньої мови полягає в найвищому ступені образності, то наукової – в доказовості, конкретизації думок, логічності тверджень, посиленні аргументованості міркувань автора, активізації уваги читача.
Article Details
References
Телия В. Н. Механизмы экспрессивной окраски языковых единиц / В. Н. Телия // Человеческий фактор в языке : Языковые механизмы экспрессивности. – М. : Высшая школа, 1991. – С. 36–67.
Бойко Н. І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти : монографія [Текст] / Н. І. Бойко. – Ніжин :ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2005. – 552 с.
Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект) / Н. Ф. Непийвода. – К. : ТОВ «МФА», 1997. – 303 с.
Разинкина Н. М. О преломлении эмоциональных явлений в стиле научной прозы / Н. М. Разинкина // Особенности языка научной литературы. – М. : Наука, 1965. – С. 38–52.
Кожина М. Н. О понимании научного стиля и его эволюции в период научно-технического прогресса / М. Н. Кожина // Научн.-техн. революция и функционирование языков мира: Сборник статей. – М. : Наука, 1977. – С. 187–198.
Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1961. – 394 с.
Кожина М. Н. О специфике художественной и научной речи в аспекте функциональной стилистики / М. Н. Кожина. – Пермь : Пермское книжное изд-во, 1966. – 213 с.
Кожина М. Н. К проблеме экспрессивности научной речи / М. Н. Кожина // Ученые записки Пермского университета. – 1971. – № 244. – Вып 3. – С. 25–41.
Будагов Р. А. Литературные языки и языковые стили / Р. А. Будагов. – М. : Высшая школа, 1967. – 376 с.
Кожина М. Н. К вопросу о средствах образности в научной речи / М. Н. Кожина // Ученые записки Пермского университета. – 1966. – № 162. – С. 210–223.
Валгина Н. С. Теория текста : Учебное пособие / Н. С. Валгина . – М. : Логос, 2003. – 280 с.
Мацько Л. І. Порівняння / Л. І. Мацько // Українська мова. Енциклопедія. – К. : Українська енциклопедія, 2000. – С. 469–470.
Калмыкова Е. П. О динамике метафоры в научном стиле / Е. П. Кальмыкова // НДВШ. Филологические науки. – 1974. – № 2. – С. 83–88.